З роботи зможуть звільнити за порушення правил поведінки: Зеленський підписав закон

Верховна Рада подолала вето президента України та схвалила із врахуванням його пропозицій проєкт закону №7731 щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Сам Володимир Зеленський підписав документ 26 червня. Загалом закон регулюватиме умови надання права відсторонення працівників, зокрема, за порушення правил поведінки.

Про це йдеться у пояснювальній записці, опублікованій на сайті парламенту. Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування – 27 вересня 2024 року (крім пункту 2, який вже набрав чинності).

Зазначається, що законопроєкт №7731 було розроблено з метою врегулювання на законодавчому рівні трудових відносин для захисту національних інтересів в умовах збройної агресії проти України. До того, як він набере чинності, Кабмін повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність до закону, а також забезпечити проведення цього іншими міністерствами та центральними органами виконавчої влади. 

“В умовах війни необхідно створювати нові рамки для того, щоб роботодавці могли забезпечувати безпеку підприємства. Особливо це актуально для підприємств критичної інфраструктури. В ухваленому законопроекті ми прописали такі умови, за яких Кабмін зможе розробити правила звільнення роботодавцем осіб, якщо розслідування виявило факти, що можуть зашкодити підприємству чи країні”, – пояснив член комітету Ради нардеп Тарас Тарасенко.

Документ пропонує внести низку змін до Кодексу законів про працю України. Зокрема, доповнити частину 1 статті 40 “Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця” пунктами 13 і 14 такого змісту:

• набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
• невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 цього Кодексу.

У статті 142 “Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути і положення про дисципліну” йдеться про те, що трудовий розпорядок визначається внутрішніми правилами. Їх затверджують трудові колективи за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. 

Також законопроєкт пропонує доповнити частину 1 статті 46 “Відсторонення від роботи” й надати роботодавцям право відсторонення працівників від роботи. Зокрема, за наступних умов:

• появи на роботі в нетверезому стані;
• появи на роботі у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
• відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
• проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури;
• в інших випадках, передбачених законодавством.

Водночас відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, які визначені законом “Про правовий режим воєнного стану”. Статтю 142 документ пропонує доповнити двома новими частинами наступного змісту:

• складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією;
• встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим.

У Верховній Раді зазначили, що в цілому законопроектом пропонується обов’язкове введення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для держави та на об’єктах критичної інфраструктури. Вони передбачатимуть:

• надання працівниками інформації про наявні у них зв’язки з фізичними особами на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України
• зобов’язання працівників не розголошувати інформацію з обмеженим доступом.