З початку року Україну залишили ще 400 тисяч жителів, попри скорочення пільг у Європі

Від початку січня до 19 серпня 2024 року чисельність українських мігрантів за кордоном зросла майже на 400 тисяч осіб, і сягнула 6,7 мільйона.

Про це повідомив Нацбанк у своєму щомісячному макроекономічному та монетарному огляді за вересень 2024 року.
У звіті наведено список країн, де осіли найбільше українських біженців:

• Німеччина – 1,1 млн осіб;
• Польща – 976 тис. осіб;
• Чехія – 361 тис. осіб.

При цьому Нацбанк зазначив, що країни-реципієнти поступово посилюють умови перебування українських громадян.

Так, у Польщі створюють умови для переходу з поточного тимчасового захисту на тимчасове проживання. З липня 2024 року для більшості скасовано одноразову допомогу в 300 злотих на проживання та допомогу в розмірі 40 злотих на проживання та харчування в приватних будинках.

У Чехії запроваджується обмеження проживання в державному гуманітарному житлі – не більше 150 днів. Після закінчення цього періоду діють стандартні умови оренди.

У Німеччині найнижчий рівень зайнятості серед українців у ЄС через значні соцвиплати, тому їх планують переглянути. Також жорсткіше реагуватимуть на відмову від роботи.

Українська влада не приховує, що зацікавлена в поверненні українців додому: як для збільшення податкових надходжень і зростання надходжень до держбюджету, так і для мобілізації до армії та підтримки ринку праці, з чим зберігаються проблеми.

«Дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих, залишається великим. Після незначного зменшення, яке, ймовірно, було спричинене зниженням попиту через зупинки в роботі підприємств унаслідок перебоїв з енергопостачанням, за опитуванням ІЕД (Інституту економічних досліджень), дефіцит кваліфікованих працівників сягнув нового максимуму. За опитуванням центру Разумкова, 60% роботодавців вказали на дефіцит кадрів на своєму підприємстві», – йдеться в огляді Нацбанку.

Також з аналітики Нацбанку можна виділити такі факти:

• Бюджетні потреби України в серпні профінансовано насамперед за рахунок розширення міжнародної допомоги. Загалом отримано $8,4 млрд, з яких $5,5 млрд – це гранти.
• Приріст строкових гривневих депозитів населення з червня призупинився, що чиновники пояснюють посиленням девальваційних очікувань, а також зростанням витрат населення на енергообладнання.
• У серпні енергетична ситуація стабілізувалася, зокрема, через вихід АЕС з ремонтів і нормалізацію температури після рекордної спеки в липні. У результаті покращилися ділові очікування підприємств і пожвавилася економічна активність.
• Промислова інфляція – зростання цін виробників – продовжувала зростати. Зростання становило з 26,7% у червні до 33,3% у липні. Насамперед через збільшення цін в енергетиці, що пояснюється дефіцитом електроенергії внаслідок втрати низки генерувальних потужностей, імпортом електроенергії за вищими цінами та збільшенням витрат на альтернативні джерела енергопостачання.
• Прискорилося зростання цін на продовольство, зокрема на хліб через зростання вартості сировини та виробничих витрат, а також на м’ясо та м’ясопродукти через вищі закупівельні ціни.
• Продажі нових автомобілів зросли на 34,7% на місяць і на 34,6% у річному вимірі – рекордний показник із грудня 2021 року. Це відбувається в очікуванні податкових змін, які передбачають запровадження військового збору при купівлі авто при першій реєстрації в Україні в розмірі 15%.