У Києві цвітуть груші та алича: що відбувається з деревами і до чого тут сигнал про загибель

У Києві помітили аномальне цвітіння фруктових дерев. Мешканці столиці діляться у Мережі знімками, як у дворах між будинками цвіте груша, алича, дика вишня та каштани.

Люди пов’язують цвітіння дерев зі зміною клімату, але і чимало тих, хто вбачає у такому цвітіння недобрі знаки, мовляв, сама природа нам на щось натякає.

Хтось пише, що подібне відбувається кожного року, а інші додають, аби таке цвітіння було на щастя для України.

Чому у жовтні почали цвісти дерева і з чим це пов’язано?

Що кажуть науковці?

Раніше містян дивували цвітінням восени київські каштани, але тепер вдруге почали цвісти ще й груші та алича. А деякі дописувачі повідомляють, що на Одещині у жовтні зацвів бузок.

Фахівці Національно ботанічного саду імені Гришка погоджуються, що зараз спостерігається таке явище, як повторне цвітіння, але запевняють, що у цьому немає нічого аномального.

Дерева теж стресують

“Цвітіння дерев восени пов’язане з погодними умовами – аномальна спека та посуха, які трималися у Києві тривалий час. Коли рослина переживає такий стрес, то вона губиться та починає реагувати активізацією фізіологічних процесів. Також таке стається, коли рослини відчувають свою загибель, вони починають цвісти. Це їхня максимальна реакція на стрес, і при цьому рослина хоче плодоносити – цвіте і дає насіння. Все це її виснажує, бо ж плодів від цього цвітіння не буде”, – розповідає Микола Шумик, заступник директора Національного ботанічного саду ім. М. Гришка.

Науковець каже, що повторне цвітіння дуже шкодить рослинам.

“Наприклад, гіркокаштан, коли знаходиться на межі своєї загибелі, то дуже часто викидає суцвіття восени. Це може бути пов’язано з антропогенним тиском на рослину – забруднення ґрунту, спека, токсичні гази у повітрі. Все це послаблює рослину і провокує її на цвітіння. Дещо схоже трапляється і з магноліями”, – зазначає Микола Шумик.

Рослини-чужинці у небезпеці

Науковець підкреслює, що подібні цвітіння трапляються з інтродукованими рослинами, тобто з чужинцями, які були завезені до нас з інших країн.

“Причина проста – це не їх природній ареал. Навіть звичайний гіркокаштан, який вважається символом Києва, був 300 років назад завезений до нас з Середземномор’я. Це теж інтродукована рослина, яка отримала стрес при перевезені та переміщенні у нові умови. А ось наші аборигенні види – яблуні, вишні, черешні, незважаючи на спеку та аномальні погодні умови, повторно майже не цвітуть”, – підсумовує науковець.