ТЦК відкрили сезон “тихих штрафів”: чому українці дізнаються про борги постфактум

Українці почали масово отримувати штрафи від територіальних центрів комплектування. Суми — від десятків до понад п’ятдесяти тисяч гривень. І часто люди дізнаються про ці “борги” вже після того, як банки арештовують рахунки або надходить повідомлення від виконавчої служби.

Юристи попереджають: далеко не всі такі рішення є законними. У багатьох випадках ТЦК виносить постанови заочно, без вручення повідомлення чи підтвердження доставки. Людину навіть не запрошують для пояснень — просто фіксують “порушення” і передають дані далі.

“Без підтвердження, що громадянин отримав постанову, документ не має юридичної сили. Але саме такі ухвали найчастіше з’являються у виконавчій службі”, — пояснюють адвокати.

Серед найпоширеніших підстав — неявка до ТЦК, невчасне оновлення особистих даних чи нібито “ухилення” від повістки. Проте навіть дрібні порушення можуть обернутися штрафами у 37–56 тисяч гривень.

Фахівці радять не платити одразу. Спершу треба звернутися до юриста, який перевірить законність документа. Часто виявляються грубі порушення: відсутність підпису посадової особи, печатки чи доказів факту порушення. У таких випадках штраф можна оскаржити у суді або вимагати його скасування через вищий орган ТЦК.

“Головне — діяти швидко. Є лише 10 днів від моменту, коли ви дізналися про штраф, щоб подати скаргу”, — наголошують експерти.

За словами адвокатів, кількість виконавчих справ різко зросла через посилення перевірок у межах мобілізації. Систему обробки даних автоматизували — і тепер рішення часто ухвалюються “наосліп”, без перевірки кожного випадку.

Фахівці радять регулярно перевіряти себе у Єдиному реєстрі боржників та на порталі судових рішень. А головне — не мовчати. Якщо штраф виглядає сумнівно, його можна і потрібно скасувати. Інакше держава стягне кошти навіть за те, чого ви не робили.