Чинні штрафи за булінг в Україні не виконують стримувальної функції та потребують суттєвого перегляду. Таку позицію висловила освітня омбудсменка Надія Лещик.
За її словами, нинішній розмір штрафу — близько 850 гривень — не є відчутним ні для батьків, ні для педагогів, а тому не сприймається як реальне покарання. Омбудсменка навела приклад з практики, коли під час розгляду випадку булінгу учень-кривдник продемонстрував готівку і запропонував «заплатити компенсацію», що, на її думку, свідчить про відсутність страху перед відповідальністю.
Надія Лещик вважає, що ефективним стримувальним механізмом міг би стати штраф на рівні близько 10 тисяч гривень. Водночас вона наголошує, що фінансове покарання не може бути єдиним інструментом протидії булінгу і має застосовуватися разом із комплексними превентивними заходами.
Омбудсменка звернула увагу, що агресивна поведінка дітей часто формується у родинному середовищі. За результатами досліджень, діти, які стикаються з насильством удома, можуть переносити таку модель поведінки в освітній заклад, стаючи як ініціаторами булінгу, так і його жертвами. У зв’язку з цим вона наголошує на необхідності роботи не лише зі школами, а й із сім’ями.
Окремо Надія Лещик акцентувала на проблемах психологічної служби в закладах освіти. За її словами, один психолог за штатним розписом розрахований приблизно на 700 учнів, однак навіть у школах із півтори тисячі дітей додаткові ставки не вводяться. Крім цього, значну частину часу фахівці витрачають на звітність та паперову роботу, що обмежує їхню можливість безпосередньо працювати з дітьми.
За даними омбудсменки, у 2024 році близько 20% справ щодо булінгу не були розглянуті через сплив тримісячного строку. Частина матеріалів також не доходить до суду через помилки в оформленні документів. Навіть у тих випадках, коли суд ухвалює рішення, покарання часто обмежується попередженням або формальними вибаченнями.
Крім того, багато батьків не доводять справу до кінця, обираючи переведення дитини до іншої школи чи класу, щоб уникнути додаткового стресу та фінансових витрат. У результаті, за словами Лещик, кривдники нерідко залишаються без реальної відповідальності.
Омбудсменка також зазначила, що не всі керівники закладів освіти повідомляють правоохоронні органи про факти булінгу, що ускладнює реагування на такі випадки.
Надія Лещик звернула увагу на законопроєкт, зареєстрований у Верховній Раді, який передбачає збільшення строків розгляду справ про булінг у судах із трьох місяців до одного року. Вона підтримує цю ініціативу, однак підкреслює, що вона вирішує лише окремі аспекти захисту дітей.
