HR-експертка Тетяна Пашкіна пояснює, які професії залишаться «вічними», кого витіснить автоматизація та чому зміна фаху стане нормою.
Незважаючи на війну, українці мріють про майбутнє, зокрема й про майбутнє дітей — на кого їм вчитися і ким стати через кілька років. Експерти зазначають, що ринок праці неодмінно змінюватиметься, і потрібно бути готовими до цих змін.
Звісно, що популярними будуть саме військові та медичні професії — у країні триває війна. Але, як стверджують фахівці, знайдеться робота і для айтівців, гуманітаріїв, будівельників. Набудуть популярності професії екологів та аграріїв, а також інженерів, архітекторів, мікробіологів та хіміків.
ТОП-5 нових професій, які стануть затребуваними
На основі глобальних трендів та прогнозів експертів, у найближчі роки набудуть особливої актуальності наступні нові та гібридні професії:
- Фахівець з етики штучного інтелекту — розробляє правила та стандарти, що регулюють відповідальне використання ШІ.
- Інженер/менеджер зеленої енергетики — проєктування та оптимізація систем відновлюваної енергетики.
- Сіті-фермер / агротехнолог — використання ІТ та біотехнологій для міського та вертикального сільського господарства.
- Спеціаліст з кібербезпеки інтернету речей — забезпечення захисту мереж і пристроїв Інтернету речей від кібератак.
- ІТ-медик / фахівець з телемедицини – інтеграція цифрових технологій та ШІ в медичну практику.
«Вічні» професії: хто залишиться, попри штучний інтелект?
На думку HR-експертки Тетяни Пашкіної, зараз в Україні існують «вічні» професії, які й надалі залишатимуться в нашому житті, можливо, зі зміненим технічним інструментарієм, яким доводеться користуватися.
«Мені здається, що лікарів, вчителів та, мабуть, інженерів ми навряд чи зможемо кимось або чимось замінити. Так, можливо, що відбудеться втручання у ці професії штучного інтелекту або якоїсь автоматизації, але, гадаю, що поки до цього дійде, то ці фахівці ще досить довгий період будуть при справі», — розповідає ТСН.ua Тетяна Пашкіна.
Наприклад, вчителі навчатимуть дітей віддалено, не у звичних класах, а більш індивідуально. А ліки в аптеках, можливо, продаватимуть роботи за допомогою штучного інтелекту.
«Гадаю, що все, що стосується виробництва, штучний інтелект поки у нас забрати не зможе. Хоча з розвитком технологій все можливо. Окрім інженерів, спеціальності з різних галузей, такі як: архітектори, технологи, конструктори, фармацевти, хіміки, будуть актуальними ще років 10-20 точно, а там подивимось», — зазначає Пашкіна.
Креатив та «золота серединка»: кому загрожує трансформація?
Експертка зауважує, що креативні професії, можливо, трансформуються. Перехід відбудеться від традиційних креаторів (спеціалістів, які генерують та створюють оригінальний, креативний контент для брендів чи соціальних мереж, щоб залучати та утримувати аудиторію) до креаторів, які керують інструментами креативу.
«Але одночасно з тим, мені здається, що ми вже достатньо „наїлися“ усіх цих красивих малюночків у соцмережах, які видає нам штучний інтелект, і людям хочеться чогось реального, справжнього. Тому, можливо, цей тренд, що штучний інтелект „зробить за нас усе швидко і дешево“, пройде і виявиться більш швидкоплинним, ніж ми розраховували. Себто, я не бачу нічого поганого в ньому, як у помічному інструменті, але щоб отримати гарний результат, людям все ж доведеться регулярно докладати до цього руки та голову», — зауважує Тетяна Пашкіна.
На думку експертки, змін слід очікувати представникам професій, яких вона називає «золотою серединкою». Їм, на жаль, загрожує поступове вимивання з ринку.
«Це стосується юристів, бухгалтерів, клерків, які працюють із документами. Надалі певні прості речі, які вигідно автоматизувати, як на виробництві, так і на конвеєрі, будуть замінені, а в ІТ-сфері — на кодуванні. Усе це буде поступово вимиватися з людського ринку праці. А представникам цих професій доведеться поламати голову», — прогнозує Пашкіна.
Старіння населення та «срібна економіка»: нові ніші на ринку
Абсолютно нові професії, які зараз з’являються в Україні, стосуються суто оптимізації та взаємодії зі штучним інтелектом. Наприклад, той же Machine Learning (машинне навчання) — великий підрозділ штучного інтелекту, що вивчає методи побудови алгоритмів, здатних навчатися.
«Декілька років тому той самий Machine Learning трансформувався в те, що зрештою ці машини навчилися і зараз вже продукують штучним інтелектом якийсь корисний нам фідбек. Маємо багато цікавих речей, які автоматизують і покращують нашу роботу. Але тут, як на мене, не варто забувати один важливий фактор — населення світу старіє. В Україні вже заговорили про залучення до праці людей категорії 55+, яких називають „срібною“ економікою. Тобто світ стає старшим, і нам відповідно знадобиться більша кількість галузей чи продуктів, які будуть налаштовані на взаємодію з людьми зрілого віку», — каже Пашкіна.
До цього вона додає, що популярності з часом набуватимуть усілякі «бабусефони», «розумні будинки», технології та девайси для геріатричного догляду.
«Є таке припущення, що багаті пенсіонери вже починають формувати нові тренди споживання. Не виключено, що саме вони стануть новою цільовою аудиторією. Через це, можливо, що навіть традиційні професії будуть дещо видозмінені, бо у категорій „зумерів“ і „бебі-бумерів“ дещо різні споживчі настрої і, відповідно, продукти, які вони споживають», — зауважує експертка.
Диджиталізація проти ремісництва: розшарування ринку
Якщо ж говорити про професії майбутнього, то це передусім про диджиталізацію з одного боку і про певне ремісництво з іншого.
«Відбувається досить різке розшарування ринку праці. У тому сенсі, що вільними від штучного інтелекту залишаються ремісничі професії — він їх не може виконувати, автоматизація до цього поки не дійшла, бо це складно і дорого. Я про люксові речі ручної роботи або щось надто креативне та інтелектуальне, до чого поки що штучний інтелект та автоматизація не змогли дотягнутися», — каже Пашкіна.
Lifelong Learning: чому зміна професій стане нормою
Тетяна Пашкіна підкреслює, що батькам дітей, які постануть перед вибором майбутніх професій, слід пам’ятати, що у їхніх дітей будуть значно більші потреби у навчанні та перенавчанні, ніж це було у нас. І це триватиме все їхнє життя.
«До цього треба готувати дітей змалку. Новомодна концепція lifelong learning, або „навчання протягом життя“, спонукає нас до того, що хочеш не хочеш, а мусиш постійно вчитися і змінюватися: або змінювати інструменти, якими користуєшся, або технології. Декому вдається змінювати навіть професію. Тому якщо людина хоче залишатися лікарем, архітектором чи продавцем-консультантом, їй все одно потрібно перенавчатися, бо ринок праці невблаганний», — пояснює Тетяна Пашкіна.
Робота сама знайде претендента
Вона додає, що ймовірно часта зміна професії стане для суспільства нормою. І це вже не лякатиме роботодавців.
«Ситуація, коли людина за життя „прожила“ кілька професійних життів, ставатиме нормою. Людина починала як студент-інженер, а потім зрозуміла, що це не її. Була певний час креатором і згодом зрозуміла, що це теж не її. Перемкнулася на машинне навчання і їй там сподобалося, пропрацювала кілька років, але швидко вигоріла. Подалася на ферму вирощувати гарбузи, а потім і це їй набридло, і людина, пройшовши курси підвищення кваліфікації, стала, наприклад, маркетологом. Тобто це нормальна ситуація. Тепер це не є ознакою, що людина поверхнева або сама не знає, чого вона хоче. Це просто „професійна реінкарнація“, яка трапляється декілька разів за життя. Звісно, що є люди, які усе життя медики, продавці бананів, або диспетчери. Такі теж будуть. Але людина багатогранна і їй властиво братися за щось нове», — каже фахівець з працевлаштування.
За її словами, сучасні діти опановують професії, про які ми на 65% і гадки не маємо про їх існування, бо їх ще не винайшли.
«Тому у далеке майбутнє я б не заглядала. З власного досвіду скажу, що колись я хотіла стати маркетологом, але не знала, що це таке, бо коли вступила до Політехнічного інституту, то там ще не було факультету маркетингу, а вже потім я це надолужила і отримала відповідний диплом», — каже Пашкіна.
Перспективи: жити довго і шукати роботу
Вона зауважує, що людей у майбутньому буде довге професійне життя, бо населення землі старітиме. За даними демографів, максимум населення планети буде складати 11 мільярдів. А далі прогнозують великий спад народжуваності.
«Особливо це стосується економічно-активних країн. Але разом з тим, вчені переконують, що буде збільшуватися тривалість життя. Тому у нових поколінь професійний шлях буде довгим. І не кожен захоче 50-60 займатися однією і тою ж справою. Як каже моя дитина — здуріти можна. Тому аби не здуріти, треба буде міняти фах або опановувати нову професію. Нашим дітям доведеться це робити. Звісно ж, що будуть хибні кроки, невдалі спроби. Для цього вже зараз є кар’єрні консультанти, які можуть допомогти. До речі, можливо і ця професія якось видозміниться. Світ стрімко змінюється і що буде далі, ніхто не знає», — підсумовує Тетяна Пашкіна.
