Продукти подорожчають через відключення світла: чи чекати “шокових” цін

Українцям розповіли, яких цін на продукти чекати у 2026 році.

Про це повідомив економіст Юрій Грінченко в коментарі Новини.LIVE.

З наближенням холодного сезону українська економіка стикається з цілим комплексом викликів — від енергетичних загроз до нестачі робочих кадрів. Однак найбільше занепокоєння у громадян викликає ймовірне подорожчання продовольства. Цінові стрибки на продукти харчування стали практично постійним явищем: в один момент яйця дорожчають у півтора раза, в інший — фрукти зникають з полиць через поганий урожай.

Сільськогосподарська галузь України, як і раніше, залишається вкрай чутливою до коливань вартості. Причина не лише у воєнних діях, хоча вони, звичайно, серйозно впливають на транспортування вантажів, експортні операції та витрати фермерських господарств. Основна загроза нерідко приходить звідти, звідки її найменше очікують: погодні умови та захворювання худоби або посівів. Навіть незначна невідповідність між попитом і пропозицією в окремих категоріях здатна запустити хвилю зростання цін.

“В аграрному секторі стрибки цін можливі не лише через воєнні ризики. Наприклад, хвороби можуть різко зменшити кількість продукції – як це було з яйцями, коли навіть невелике падіння пропозиції створило значний ціновий стрибок. Те саме може статися і в тваринництві, і з урожаєм. Ціни в харчовому секторі традиційно найбільш уразливі до таких коливань”, – пояснив економіст.

А сільськогосподарська сфера продовжує залишатися зоною підвищених ризиків, де будь-які природні катаклізми чи збої у виробництві миттєво б’ють по кишенях громадян. І при складанні прогнозу на зимовий період цей аспект є одним із ключових.

Інфляційні процеси в країні

Україна існує не в ізоляції – світова вартість продовольства зростає вже третій рік поспіль. Однак українська інфляція зазвичай випереджає середньосвітові темпи. До цього додаються воєнні дії, логістичні складнощі, виробничі проблеми та скорочення експортних поставок.

“Українська інфляція у сфері харчових продуктів слідує світовим тенденціям. У всьому світі продукти дорожчають, але в нас – приблизно удвічі швидше. Якщо глобальна інфляція становить 7-8%, то українська – 15-18%. Поки немає чинників, які можуть її посилити, але окремі стрибки на 15-20% можливі – аграрний сектор завжди так реагує. У середньому, якщо 18% на рік, це означає 1,5-2% зростання щомісяця”, – підкреслив Грінченко.

Навіть без будь-яких екстремальних обставин продовольство в Україні продовжуватиме дорожчати. Це закономірний підсумок комплексу ризиків, з якими країна зустрічає новий зимовий період.

Можливість обмеження цін

Проблема контролю над цінами – одна з найскладніших в умовах воєнного часу. Вона завжди передбачає вибір між двома несприятливими сценаріями: або допустити високе інфляційне тиск, або перейти до жорсткого державного контролю ринку. Історія рясніє прикладами того, як країни намагалися втручатися в ціноутворення на продукти – і практично завжди це призводило до негативних наслідків.

“Усі держави під час війни стикаються з дилемою: обмежувати ціни чи приймати ризики інфляції. Обидва варіанти погані. Країни, які намагалися жорстко регулювати вартість продуктів, рано чи пізно переходили до карткової системи та нормування. Так було в Німеччині, Британії, США в періоди великих війн. Карткова система породжує корупцію та тіньовий ринок із захмарними цінами. Тому це теж поганий варіант”, – зазначив економіст.

Україна прагне діяти через підтримку окремих соціальних категорій, а не через пряме цінове регулювання. Це важливий нюанс для розуміння того, якої політики очікувати від влади цієї зими.

Соціальна підтримка населення

Україна обрала стратегію цільової допомоги, а не директивного управління цінами. Це зроблено для того, щоб запобігти дефіциту товарів і тіньовим схемам, але водночас підтримати тих, хто найгостріше відчуває зростання цін. І хоча цей підхід не є досконалим, він знижує ризики, які за інших обставин могли б бути набагато серйознішими.

“Український уряд намагається збалансувати ситуацію тим, що надає грошові виплати громадянам із низькими доходами. Це дозволяє хоча б частково компенсувати подорожчання базових продуктів. Варіант компромісний, не ідеальний – але ідеальних рецептів тут немає. Кожне рішення має свої ризики”, – розповів експерт.

Зростання вартості продуктів узимку 2026 року неминуче, але навряд чи набуде шокових масштабів. Утім, цінові сплески – особливо за окремими категоріями товарів – цілком реальні, і саме аграрний сектор залишається найбільш уразливою ланкою.