Окрім статусу інвалідності, в Україні запровадять статус працездатності

У рамках комплексної реформи соціальної підтримки особи, яка отримала травму або хворобу, Мінсоцполітики працює над впровадженням нової системи соціального страхування – “єПотенціал”. Вона має зробити допомогу особі, яка зазнала важких травм або шкоди здоровʼю, ефективнішою та забезпечити максимальне відновлення.

Команда Міністерства розробила проєкт закону, який вже винесено на обговорення. Законопроєкт передбачає низку змін.

Ключова зміна – інвалідність буде встановлюватися не МСЕК, а на основі висновків мультидисциплінарних команд із використанням цифрових інструментів. Для визначення заходів підтримки буде проводитися оцінка працездатності, тобто здатності особи повернутися до роботи і отримувати власний дохід.

Для людей, здоровʼя яких зазнало суттєвих втрат і які втратили працездатність, – страхові виплати збільшаться. А якщо після реабілітації особа може працювати і самостійно забезпечувати себе, держава надасть максимальну допомогу у вигляді безкоштовних ліків, допоміжних засобів реабілітації, соціальних послуг, працевлаштування, навчання/перенавчання, за потреби. Крім того, законопроєкт продовжує захист особи від звільнення через непрацездатність і дає можливість оплачувано відновлювати своє здоров’я та проходити реабілітацію понад рік.

«Ми повинні змінити систему соціального страхування таким чином, щоб кожна людина, яка зіткнулася з хворобою або травмою, мала реальний шанс повернутися до активного життя і стати самостійною. Держава не лише компенсуватиме втрати через непрацездатність, ми змінюємо систему, щоб особа, яка зіткнулася з труднощами, пов’язаними зі здоров’ям, могла відновити свій потенціал. А в разі, коли це неможливо – отримала гідну підтримку», – підкреслила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

Серед інших важливих нововведень законопроєкту:

• Впровадження простого покрокового алгоритму супроводу людини від реабілітації до працевлаштування та відновлення;
• Реабілітація передбачатиме допомогу у відновленні фізичного та психічного здоров’я, а також професійних навичок;
• Оплачувана реабілітація буде тривалішою, може тривати до року;
• Страхова виплата під час реабілітації (реабілітаційний лікарняний типу Б) збільшиться і складатиме від 70% до 100% середньої заробітної плати;
• Якщо людина проходить довгий і складний процес відновлення після травми або хвороби, робоче місце за нею зберігатиметься понад 4 місяці (наразі роботодавець має право звільнити особу, якщо вона хворіє понад 4 міс.)
• Передбачена можливість частково працювати, якщо реабілітація амбулаторна, зі збереженням лікарняних реабілітаційних виплат;
• Розмежування статусів інвалідності та працездатності.

Звертаємо увагу: у рамках реформи статус інвалідності залишається без змін. Інвалідність буде встановлюватися за висновком мультидисциплінарної команди із використанням цифрових інструментів.

Оцінка працездатності відбуватиметься після проходження особою реабілітації, дистанційно та анонімно. В залежності від ступеня працездатності, особа отримуватиме допомогу та щомісячну страхову виплату. Якщо відбулась повна втрата працездатності і особа більше не може працювати, щомісячна фінансова підтримка від держави забезпечить гідне існування.

Крім того, у рамках реформи передбачається впровадження електронного кейс-менеджменту. Це поєднає соціальні та медичні дані, зробить процеси підтримки більш прозорими та оперативними, а також допоможе зменшити бюрократію і підвищити швидкість та зручність отримання допомоги.

Реформа не передбачає зменшення жодних виплат чи соціальних гарантій. Люди, які отримують пенсії по інвалідності, продовжуватимуть отримувати всі належні виплати у повному обсязі.

Таким чином, реалізуючи реформу системи соціального страхування, держава створює умови для запровадження однаково справедливих для всіх правил. Допомогти тим, хто цього потребує, повернутися до повноцінного життя. Створити можливості для кожного реалізувати свій потенціал, здобути самостійність і фінансову незалежність, а також забезпечити гідний рівень підтримки тим, хто з обʼєктивних причин вже не може самостійно себе забезпечувати.