“Нема кому працювати”: бізнес скаржиться на масову втечу кадрів за кордон

Бізнес відчуває наслідки нових правил виїзду чоловіків за кордон. Кількість звільнень серед працівників віком 18-22 років у низці компаній помітно зросла. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Студентська «евакуація». Як дозвіл на виїзд молодих чоловіків за кордон вдарив по освіті та ринку праці».

У мережі супермаркетів «Сільпо», де працює близько трьох тисяч молодих людей, повідомили, що після зміни порядку перетину кордону «фіксується помітне зростання звільнень». Хоча частка тих, хто пішов, поки не перевищує 3% від усієї кількості молодих співробітників. В АТБ ситуація складніша – приблизно чверть працівників-чоловіків віком 1822 років уже звільнилися або попередили про намір це зробити. Йдеться переважно про охоронців і вантажників.

У великому агрохолдингу МХП нові правила називають «ударом по кадровій стабільності». Директор із управління персоналом компанії Сергій Ніколаєв зазначив, що всі програми інвестицій у молодь, які працювали останні кілька років, «у один момент рухнули». Певне зростання звільнень підтверджують і у «Фокстроті», але без конкретики щодо кількості працівників.

У «Новій пошті» з початку вересня пішло понад сто молодих співробітників, однак співзасновник компанії Володимир Поперешнюк вважає це не критичним показником. На його думку, дозвіл на виїзд молоді – правильне рішення, яке зрештою стимулює конкуренцію на ринку праці та змусить бізнес підвищувати зарплати.

Ресторатори говорять про більш відчутні втрати. Співвласник київських закладів «Завертайло» і Honey розповів, що після урядового рішення звільнилося п’ятеро працівників, а колеги прогнозують відтік персоналу до 30%. У Рівному популярне Oregano Cafe узагалі закрилося – майже весь молодий штат виїхав за кордон. У львівській групі FAMI також зафіксували від’їзд дванадцяти співробітників, здебільшого офіціантів і барист.

Опитування Work.ua показало, що 37% роботодавців втратили працівників віком 18–22 років. Найгостріше ситуація вдарила по готельно-ресторанному бізнесу (65%), роздрібній торгівлі (59%) та харчовій промисловості (52%).

Разом із тим, джерела «Главкому» в уряді наголошують: окремі представники бізнесу перебільшують масштаби проблеми. За їхніми словами, частина рітейлерів використовувала молодих співробітників, щоб збільшити квоту бронювання від мобілізації – за рахунок працевлаштованих хлопців до 25 років, яким не потрібне бронювання. У результаті деякі компанії фактично отримують повну «бронь» для чоловіків призовного віку, тоді як за законом можна бронювати лише половину персоналу. Додатково, молодим чоловікам часто платять мінімальну зарплату, тоді як старшим співробітникам з бронюванням доводиться виплачувати вищу офіційну зарплату.