Може втратити житло: кого з українців змусить закон віддати квартиру за борги

Для більшості українців квартира — це не просто дах над головою, а символ стабільності, безпеки й упевненості у завтрашньому дні. Саме тому питання, чи можуть забрати житло за борги, викликає чимало хвилювань. І хоч закон справді передбачає можливість примусового стягнення, відбувається це лише за чітко визначених умов.

Українське законодавство дозволяє конфіскацію майна у разі накопичення значних боргів. Це регулюється Законом України «Про виконавче провадження». Якщо людина тривалий час не сплачує кредити, податки чи комунальні послуги, державний або приватний виконавець має право накласти арешт на її майно, включно з нерухомістю.Play Video

Втім, існує важлива межа — єдине житло не можуть забрати, якщо сума боргу менша за 20 мінімальних зарплат. У 2025 році це понад 160 тисяч гривень. Тобто, якщо борг за комунальні послуги чи кредит не перевищує цього порогу, конфіскація квартири неможлива. Але у випадку, коли борг зростає або є кілька кредиторів, ризик втратити житло стає цілком реальним.

Після рішення суду виконавча служба описує майно, оцінює його вартість і виставляє на електронні торги. Кошти, отримані від продажу квартири, спрямовуються на погашення боргів перед банками, державою або іншими кредиторами. Увесь процес займає від кількох тижнів до кількох місяців, тому “забрати квартиру за одну ніч” без відома власника — міф.

Боржники нерідко намагаються уникнути стягнення, переоформлюючи житло на родичів через фіктивні договори дарування або продажу. Проте юристи попереджають: такі угоди суд може легко визнати недійсними, якщо доведено, що їх укладали, аби приховати майно від виконавців. У результаті квартира все одно повертається до власності боржника та реалізується для покриття заборгованості.

Експерти радять діяти превентивно — домовлятися з кредиторами, реструктуризувати борги й уникати накопичення великих сум. Найефективнішими кроками є:

• звернення до банку з проханням переглянути графік платежів;
• переговори щодо часткового списання пені та штрафів;
• участь у програмах державної підтримки;

Найгірший варіант — ігнорування проблеми. Саме через бездіяльність борги ростуть, а виконавча служба отримує всі підстави для арешту майна. У таких випадках навіть єдине житло перестає бути недоторканним.