Мобілізацію хочуть змінити: як можуть посилити призов

Юристи попереджають, що Україна незабаром може зіткнутися з новими, жорсткішими правилами мобілізації.

Правозахисник Роман Симутін проаналізував демографічні зміни, заяви західних партнерів і зростання кількості кримінальних проваджень і дійшов висновку, що ситуація, що склалася, підштовхує уряд до більш жорстких рішень.

За його словами, у країні спостерігається одразу кілька тривожних тенденцій. Значна кількість молодих людей віком 18–22 років легально залишає Україну, використовуючи різні дозволи на виїзд.

Водночас, правоохоронна статистика фіксує різкий сплеск кримінальних справ, пов’язаних з ухиленням від призову. З початку повномасштабного вторгнення було порушено понад 231 000 таких справ, ще 53 000 – про дезертирство.

Ще більш вражаючим є нещодавнє прискорення: лише за перші десять місяців 2025 року було порушено понад 160 000 нових справ — у чотири рази більше, ніж за аналогічний період на рік раніше.

Роман Симутін також зазначив, що західні країни надсилають непрямі сигнали про те, що очікують від України активнішого залучення молодих чоловіків до оборони. Він вважає, що такі заяви як пропозиція канцлера Німеччини обмежити в’їзд до Європи українців віком 18–22 років, а також план Польщі припинити підтримку українських біженців з 2026 року можна інтерпретувати як дипломатичний тиск.

На його думку, ці натяки зводяться до простого посилу: молоді українці мають не їхати масово, а залишатися та служити своїй країні.

Юрист підкреслив, що не може з упевненістю стверджувати, що призовний вік буде офіційно знижений, але вважає таку ймовірність дуже високою. На його думку, очевидно одне: мобілізаційний процес в Україні продовжуватиме розширюватися, і суспільство має бути готовим до подальших змін.