Мобілізація в Україні: кого не зможуть оштрафувати за застарілі дані в ТЦК

В Україні триває загальна мобілізація, і військовозобов’язані громадяни повинні своєчасно повідомляти ТЦК про зміни у своїх персональних даних.

Про це для «РБК-Україна» розповіла адвокатка та партнерка Grain Law Firm Лідія Карплюк.

Взяття на військовий облік залишається обов’язковою складовою військового обов’язку громадян. Згідно із законом, українці мають повідомляти ТЦК про зміни в такій інформації:

• місце реєстрації та проживання;
• паспортні дані;
• сімейний стан (одруження, розлучення, народження дітей);
• освіта, місце роботи та посада.

За ігнорування цих вимог в особливий період передбачено суворе покарання.

«Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП порушення правил військового обліку, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від 17 000 грн до 25 500 грн«, — зазначила Лідія Карплюк.

Коли штраф є незаконним

Юристка звертає увагу на важливу примітку до статті 210 КУпАП. Згідно з нею, штрафи не застосовуються, якщо ТЦК має можливість отримати персональні дані військовозобов’язаного з інших державних реєстрів шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Фактично це означає: якщо інформація про ваше нове місце проживання, шлюб чи роботу вже міститься в базах даних, доступ до яких має ТЦК (наприклад, Демографічний реєстр), вас не повинні штрафувати за те, що ви не принесли папірець особисто.

«Оскільки взяття на військовий облік повʼязане здебільшого із зареєстрованим місцем проживання, то відповідно такі відомості мають бути в Єдиному державному демографічному реєстрі, і в такому разі тих, хто не став на облік, не можуть притягти до адміністративної відповідальності», — пояснила адвокатка.

Притягнення до відповідальності є правомірним лише тоді, коли потрібної інформації немає в жодному з наявних реєстрів.

Експертка наголошує, що кожну ситуацію слід розглядати індивідуально. Якщо ТЦК все ж виписав постанову про штраф попри наявність даних у держреєстрах, такий документ можна і треба оскаржувати в судовому порядку.

«В таких випадках суди керуються принципом належного врядування, відповідно до якого не можна ставити людині в провину бездіяльність держави», — підсумувала Лідія Карплюк.