Мобілізація в Україні: адвокатка розповіла, за що ТЦК можуть штрафувати українців

В Україні триває загальна мобілізація і в деяких випадках територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) можуть оштрафувати громадян. Деталями поділилася адвокатка і правозахисниця Олена Карнаух-Голодняк в ефірі “Українського радіо”.

За її словами, військовозобов’язані громадяни можуть отримати штрафи за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку, а також мобілізацію. У цей перелік можна вписати все: від ігнорування повістки до неоновлення даних.

“Найчастіше штрафують за порушення правил обліку. Люди до травня цього року думали, що нічого робити не треба, не поспішали замінювати приписне на військовий квиток. Відтак під час оновлення даних в ТЦК їм виписували штраф. Інша ситуація, коли людям виписують штраф за те, що вони раніше не повідомили про одруження чи народження дітей. Залежно від того, за що виписали штраф можна оцінювати шанси на потенційний виграш у суді. Далеко не всі оскаржують штрафи від ТЦК. Дуже багато просто оплачують, щоб ТЦК від них відчепилося”, — заявила Олена Карнаух-Голодняк.

Сьогодні сума штрафів становить від 17 000 до 25 500 гривень, однак якщо не сплатити вчасно, то сума може подвоїтися — від 34 000 до 51 000 гривень.

Водночас, у судовому реєстрі було 34 справи про скасування штрафів від ТЦК і 30 з них завершилися на користь позивачів. Адвокатка зазначила, що часто представники військкоматів надто впевнено використовують нові норми законодавства, адже вони є першопрохідцями і раніше таких повальних сум не було.

“Вони вчаться на своїх помилках. Наприклад, людина виграла суд, оскільки довела, що про народження дітей і одруження знав державний реєстр РАГСу і ТЦК мали про це знати з цього реєстру, а не він мав сам їх повідомляти. В законі прописано, з яких реєстрів ТЦК зобов’язані отримувати інформацію. Якщо людина є в цих реєстрах, то окремо повідомляти інформацію в ТЦК не потрібно. Це позиція одного суду. В іншого суду може бути зовсім інша позиція. Тому треба бути обережним, оскільки єдиної позиції Верховного суду, яку зобов’язані використовувати всі суди наразі немає”, — підсумувала Олена Карнаух-Голодняк.