Мобілізація в Україні може змінитись після того, як нею займуться ще низка установ — на що звернув увагу колишній речник Генштабу ЗСУ.
В Україні триває мобілізація і напередодні четвертої річниці її проведення (вона була оголошена указом президента від 24 лютого 2022 року) колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов для ТСН.ua назвав сценарії, за яких держава вважатиме її, мобілізацію, як ще більш задовільну.
Нагадаємо, зараз час від часу обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки на своїх офіційних ресурсах висловлюють обурення через те, що окремі цивільні громадяни заважають їм проводити заходи оповіщення.
«Питання про те, яку б мобілізацію держава розцінювала як ідеальну, має очевидну відповідь», — каже Селезньов.
Та продовжує: «Є закон України про мобілізацію та мобілізаційну підготовку. Там визначено коло державних посадових осіб, інституцій, які відповідають за цей кейс. А у нас виходить так, що за мобілізацію відповідає ТЦК і, відповідно, всі камінці сипляться на голову ТЦК. Хоча це державна справа і цим має опікуватися уряд на чолі з прем’єр-міністром. А також органи місцевого самоврядування, керівники організацій, підприємств та установ. Закон чітко визначає обов’язки. По факту бачимо, що оповіщення — це головний біль ТЦК. Опція «хочу-не хочу» не має працювати, є норма закону. Не повинно бути такого, що голова сільради буде розмірковувати, мовляв, хочу — займаюсь (оповіщенням), не хочу — не займаюсь».
При цьому Селезньов нагадує про ситуацію з мобілізацією, яка була в Україні у лютому-березні 2022 року.
«Згадаймо, що було біля ТЦК в ті дні (черги з бажаючих йти захищати Україну в перші дні повномасштабного вторгнення — Ред.). Багатьом відмовляли у можливості стати до лав українського війська! Зараз левова частина тих, хто товклися у чергах біля ТЦК — це люди, які намагалися отримати продовження відстрочки. Чому так змінилась ситуація? По-перше: не було дотримано фактору справедливості. Сприйняття війни, наприклад, в Ізюмі, Харкові відрізняється від сприйняття війни в Ужгороді. По-друге: у нас де-факто провалена комунікаційна кампанія на рівні держави. Де наша пропаганда, яка має усіляко мотивувати громадян? А маємо ми безліч інституцій», — зауважує Селезньов.
За його словами, мобілізація може бути значно покращена, якщо буде дотримана справедливість під час реалізації відповідних заходів.
Мобілізація з мотивацією
За словами Селезньова, який свого часу служив у Генеральному штабі ЗСУ (цей орган військового управління зокрема розробляє мобілізаційні плани), питання мотиваційних чинників в сучасних умовах — це і переконання, і фінансові зиски.
«Але якщо контрактник у першій рік служби отримує менше за охоронника в супермаркеті в центрі Києва, то це неподобство. Я маю на увазі не тих контрактників, які виконують завдання на полі бою, а тих, хто є у тилових підрозділах», — каже військовий аналітик.
Мобілізація в 2026 році: прогноз
На переконання Селезньова, перевагу на полі бою Україні можуть дати не стільки мобілізовані у великій кількості громадяни, скільки технології, техніка та тактика.
«Саме це може дати нам перевагу навіть за умови меншої чисельності. Очевидно, що мобілізація повинна тривати (поки що вона продовжена до лютого — Ред.). На полі бою гинуть та отримають поранення наші воїни, потрібні ротації, тому як перебувати на позиціях по 200 діб — це поза межами людських можливостей», — каже експерт.
Резюмуючи, Селезньов припускає, що, можливо, в Україні варто відновити строкову службу.
«У такий спосіб ми зформуємо наш майбутній мобілізаційний резерв. Крайні строковики звільнились зі служби під час повномасштабної війни. Обговорень щодо відновлення (строкової служби — Ред.) поки немає», — уточнює він.
