Бодікамери та бусифікація: чи зменшились випадки силової мобілізації

Обов’язкові бодікамери мали зменшити жорсткі затримання ТЦК та зробити вручення повісток прозорішим.

На практиці очікуваний ефект виявився значно слабшим, ніж розраховували, пише РБК-України.

Після запровадження вимоги носити бодікамери працівниками територіальних центрів комплектування передбачалося, що кількість конфліктних ситуацій і силових затримань суттєво зменшиться. Йшлося про припинення так званої “бусифікації”, чітке дотримання процедури та фіксацію всіх дій на відео. Військовий юрист юридичної компанії “Приходько та партнери” Михайло Лобунько пояснює, що ідея була правильною, однак результат поки що далекий від очікуваного.

За його словами, бодікамери мали забезпечити прозорість — працівники ТЦК повинні представлятися, пояснювати підстави перевірки документів, роз’яснювати права військовозобов’язаних. Також камери мали стримувати застосування сили та створити доказову базу для оскарження незаконних дій.

Проте реальна картина інша. Юрист зазначає, що під час аналізу звернень клієнтів адвокати часто не фіксують наявності бодікамер у працівників ТЦК. А в тих випадках, коли камера є, вона нерідко виявляється вимкненою.

“У більшості конфліктних ситуацій бодікамери або відсутні, або не працюють. Лише поодинокі випадки підтверджують їх реальне використання” — пояснює Михайло Лобунько.

Він також підкреслює, що порушення прав військовозобов’язаних і надалі трапляються як у столиці, так і в регіонах. Формально правила ухвалені правильно, але їх виконання залишається слабким.