Блокування рахунків та арешт майна: українців покарають за несплату комуналки

Українцям, які тривалий час ігнорують оплату комунальних послуг, варто бути готовими до жорстких наслідків.

Механізми примусового стягнення все ж передбачають блокування банківських рахунків і накладення арешту на майно. Про це попередила адвокатка Олена Воронкова у коментарі для “РБК-Україна“.

За словами правозахисниці, право власності на житло за боржником зберігається навіть у разі проблем із комуналкою. Людина може проживати у квартирі та користуватися нею, однак у разі арешту втрачає можливість розпоряджатися майном – продавати його, дарувати або переоформлювати на інших осіб.

Олена Воронкова зазначила, що процедура примусового виконання рішень працює досить жорстко. Після відкриття виконавчого провадження державні або приватні виконавці, як правило, одразу накладають арешт не лише на майно, а й на всі банківські рахунки боржника. Такий порядок застосовується автоматично та є однаковим по всій країні.

Підставою для цього стає звернення постачальника комунальних послуг до суду. Якщо між сторонами є договір, компанія може отримати судовий наказ про стягнення заборгованості. За його відсутності подається повноцінний позов. Після отримання судового наказу або виконавчого листа документ одразу передають до виконавчої служби, що й запускає процедуру блокування рахунків та накладення арештів.

Адвокатка звернула увагу, що жодного “порогу” боргу, з якого починаються такі санкції, закон не встановлює. Судові накази можуть видаватися навіть через відносно невеликі суми – кілька тисяч гривень. Помилково вважати, що арешт загрожує лише тим, хто накопичив десятки або сотні тисяч гривень заборгованості.

Фактично достатньо, аби комунальне підприємство підтвердило наявність договірних відносин або обов’язку споживача сплачувати послуги та виграло справу в суді. Після цього розмір боргу вже не має вирішального значення – виконавче провадження відкривають, а обмеження застосовують у стандартному порядку.