15 днів на оплату: що загрожує українцям за ігнорування штрафу від ТЦК – юрист про наслідки

Чоловіки, які порушили правила військового обліку в Україні, можуть отримати штраф від територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Розміри таких штрафів у 2025 році становлять від 17 000 до 25 500 гривень.

Поширеними підставами для їх накладення є:
– відсутність на військовому обліку;
– ігнорування повістки;
– неявка на військово-лікарську комісію;
– несвоєчасне оновлення облікових даних.

Якщо особа не сплачує штраф упродовж 15 днів, справа автоматично передається до виконавчої служби за місцем проживання. Про це розповіла адвокат АБ Романа Сацика Марія Ганіна.

Після передачі справи виконавцям, сума штрафу подвоюється, і відкривається виконавче провадження для примусового стягнення. За словами юристки, одним із перших заходів примусового стягнення стає блокування банківських рахунків порушника.

“Переважно відбувається лише блокування карток. До арешту майна справа доходить рідко — для цього сума боргу повинна перевищувати 140 тисяч гривень. У моїй практиці ще не було випадків, коли за несплату штрафу ТЦК арештовували майно”, — зазначає Ганіна.

Після оплати штрафу виконавче провадження закривається, а банківські рахунки — розблоковуються. Проте сама сплата штрафу не гарантує автоматичного зняття з розшуку.

“ТЦК часто не знімає з розшуку навіть після сплати штрафу. Хоча Міноборони анонсувало впровадження онлайн-сплати штрафів із подальшим автоматичним зняттям з розшуку, ця система ще не запрацювала повною мірою”, — пояснює адвокат.

За словами Ганіної, після оплати варто направити письмове повідомлення до свого ТЦК і СП із підтвердженням сплати штрафу та проханням зняти з розшуку. Однак у багатьох випадках ТЦК вимагає особистої явки.

“Все залежить від людського фактору. Деякі працівники йдуть назустріч і оперативно знімають особу з розшуку. Інші — ігнорують навіть письмові звернення”, — наголошує юристка.

Оскаржити бездіяльність ТЦК можливо лише в адміністративному порядку через суд, однак на практиці це тривалий та складний процес.

“У Києві, наприклад, суди перевантажені. Вони можуть лише через пів року відкрити провадження. За цей час або надходить нова повістка, або людину вже мобілізують — і питання розшуку стає неактуальним”, — підсумувала Ганіна.