Земля перетнула небезпечний поріг потепління: 2025 рік став одним із найспекотніших

Зміна клімату, спричинена діяльністю людини, зробила 2025 рік одним із трьох найспекотніших за всю історію метеорологічних спостережень, пише The Washington Times. 

За словами науковців, вперше середній показник глобальної температури за три роки перевищив межу, визначену Паризькою кліматичною угодою 2015 року – не більше ніж +1,5 °C від доіндустріального рівня.

Фахівці підкреслюють, що дотримання цього ліміту могло б врятувати тисячі життів і запобігти масштабним екологічним катастрофам у різних регіонах світу.

Зазначається, що новий аналіз дослідників World Weather Attribution (WWA), оприлюднений у Європі, з’явився після року, позначеного хвилею руйнівних погодних аномалій по всій планеті.

Попри дію явища La Niña – природного процесу охолодження вод Тихого океану, який зазвичай знижує глобальні температури, – спека у 2025 році залишалася надзвичайно високою. Причину вчені бачать у безперервному спалюванні викопного палива: нафти, газу та вугілля, які викидають у атмосферу парникові гази.

“Якщо ми не припинимо спалювати викопне паливо дуже швидко і вже найближчим часом, утримати глобальне потепління в межах цілі буде вкрай складно”, – заявила співзасновниця WWA та кліматологиня Імперського коледжу Лондона Фрідеріке Отто.

За даними WWA, екстремальні погодні явища щороку забирають тисячі життів і завдають збитків на мільярди доларів. У 2025 році науковці ідентифікували 157 найтяжчих кліматичних подій – таких, що призвели щонайменше до 100 смертей. Ці катаклізми охопили понад половину населення певної території або спричинили запровадження надзвичайного стану. Детально було проаналізовано 22 з них. Найсмертоноснішими виявилися хвилі спеки. За оцінками дослідників, деякі з теплових аномалій 2025 року стали у десять разів імовірнішими, ніж десять років тому, саме через зміну клімату.

“Такі хвилі спеки нині є звичними для нашого клімату, але без впливу людини вони були б майже неможливими”, – наголосила Отто.

Тривалі посухи сприяли масштабним лісовим пожежам у Греції та Туреччині. У Мексиці зливи й повені забрали життя десятків людей, ще багато зникли безвісти. Супертайфун “Фунг-вонг” обрушився на Філіппіни, змусивши евакуювати понад мільйон мешканців. В Індії мусонні дощі спричинили катастрофічні повені та зсуви.

WWA попереджає: частота й інтенсивність екстремальних явищ дедалі частіше перевищують здатність суспільств адаптуватися. Як приклад наводять ураган “Мелісса”, який настільки швидко посилився, що ускладнив прогнозування та підготовку. Удар стихії по Ямайці, Кубі та Гаїті виявився настільки сильним, що країни не змогли ефективно впоратися з наслідками.

Політика відстає від науки

Кліматичний саміт ООН у Бразилії, що відбувся в листопаді 2025 року, завершився без чіткого плану відмови від викопного палива. Хоча країни пообіцяли більше коштів на адаптацію до змін клімату, реалізація цих зобов’язань потребує часу.

Експерти визнають: перевищення порогу +1,5 °C вже майже неминуче, хоча деякі науковці вважають, що зворотний рух усе ще можливий.

Водночас прогрес у різних країнах нерівномірний. Китай активно розвиває сонячну та вітрову енергетику, але паралельно інвестує у вугілля. У Європі екстремальна погода посилила вимоги до кліматичних дій, однак окремі держави вважають це загрозою економічному зростанню. У США ж адміністрація Дональда Трампа, навпаки, відійшла від політики чистої енергії на користь підтримки нафтової, газової та вугільної галузей.

“Геополітична погода нині дуже похмура: багато рішень ухвалюються в інтересах індустрії викопного палива, а не населення”, – підсумувала Фрідеріке Отто.

Старший дослідник Кліматичної школи Колумбійського університету Ендрю Кручкевич додає: світ дедалі частіше стикається з катастрофами, до яких не був готовий, а екстремальні події стають складнішими та швидшими. Це вимагає ранніших попереджень і нових підходів до реагування.

“Певний прогрес є, але цього все ще недостатньо”, – каже він.