У Північній Атлантиці відбуваються зміни, через які людство може стати свідком незворотної трансформації кліматичної системи планети. Справа у тому, що ключова система течій у північній частині Атлантичного океану слабшає та може дійти аж до повного колапсу.
Дослідження, що оприлюднено в журналі Science Advances, спирається на докази того, що Північна Атлантика через зміну клімату “за останні десятиліття втратила стабільність і з’явилась загроза виникнення переломного моменту“. Останній занурить Європу в “Малий льодовиковий період”.
Про що мова
Північноатлантичний субполярний кругообіг – масивна система океанських потоків, що циркулюють на південь від Гренландії. Він відповідає за транспортування мас теплої води з тропіків до Північної Атлантики та регулювання температури в Європі та Північній Америці.
Цей кругообіг втрачає стабільність, починаючи з 1950-х років, стверджують дослідники.
“Малий льодовиковий період” (як його назвали самі вчені) буде подібним до того, що стався приблизно з 1300 по 1850 рік. Під час останнього Малого льодовикового періоду річки замерзли, а врожаї були знищені, коли середня температура знизилася приблизно на 2°C.
Що кажуть вчені
Автор дослідження доктор Беатріс Арельяно-Нави, викладач фізичної океанографії в Ексетерському університеті, назвала отримані висновки “вкрай тривожними”.
“Результати наших досліджень надають незалежні докази того, що Північна Атлантика втратила стабільність, що може говорити про наближення переломного моменту, хоча залишається незрозумілим, коли він станеться”, – заявила вона.
Північноатлантичний субполярний кругообіг є одним із п’яти основних субтропічних кругообігів у світі, який є частиною Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції. Це “океанський конвеєр”, що доставляє теплу воду до поверхні океану від тропіків до північної півкулі, підтримуючи помірну температуру в Європі та на східному узбережжі США.
Таким чином, уповільнення зазначеного кругообігу призведе до глобальної зміни клімату на більшій частині північної півкулі, включаючи Європу та Північну Америку, попередила вчена.
Докази дослідників
Цікаво, що вищезазначені висновки вчені зробили з дослідження мушель молюсків, що мешкають у Північній Атлантиці. Це морські молюски Квахог, Arctica Islandica та Mercenaria, що мешкають на дні Північної Атлантики.
Ці мушлі бачив кожен, хто хоч раз був на узбережжі будь-якого моря, вони вважаються найбільш розповсюдженими мушлями морських молюсків. І всі бачили на цих мушлях смужки, як кільця на спилу дерева.
Власне, ці смужки, як і кільця дерева, утворюються під час росту мушель, щороку у них утворюється нова смужка росту. Ширина цих смуг відображає умови навколишнього середовища протягом сотень років.
Що розповіли мушлі
Хімічний склад мушель є закодованою інформацією про стан морської води, в якій росли молюски. Ізотопи кисню та вуглецю в мушлях дають уявлення про цілу низку процесів у морському середовищі, таких як регіональні зміни в циркуляції.
За ствердженням докторки Беатріс Арельяно-Нави, за останні 150 років у Північноатлантичному субполярному кругообігу було два епізоди, коли він втрачав стабільність, що говорить про те, що переломний момент, можливо, наближається.
Перший епізод дестабілізації відбувся на початку 20-го століття, до 1920-х років, а другий, потужніший, розпочався приблизно в 1950 році і триває донині.
Це говорить про те, що Північноатлантичний субполярний кругообіг наближається до переломного моменту, який може призвести до каскаду “катастрофічних та незворотних змін” у нашому кліматі, таких як екстремальніші погодні явища.
