Вчені назвали місце, де час тече повільніше

Сприйняття часу людиною досі залишається науковою загадкою.

Зовсім недавно нове дослідження поставило під сумнів те, що універсальний внутрішній годинник людини завжди працює справно, пише IFLScience (переклад – «Фокус» ).

Навіть Альберт Ейнштейн використав подібну концепцію для того, щоб пояснити свою теорію відносності.

– Коли чоловік проводить із гарною дівчиною цілу годину, він пролітає як хвилина. Але змусіть його посидіти на гарячій плиті хвилину, і вона здасться довшою за годину. Все відносно, – казав Ейнштейн.

У новому дослідженні вчені вирішили вивчити цей ефект. В експерименті взяли участь 33 особи, які тренувалися на велотренажері. На екрани проектувалася віртуальна траса завдовжки 4 км, а учасники мали «проїхати» цей шлях якнайшвидше. Після тестового заїзду велосипедисти мали пройти трасу в трьох різних умовах у випадковому порядку:

– одиночний заїзд, коли на трасі було видно лише власний віртуальний аватар;

– заїзд із ще однією людиною, яка не була конкурентом;

– Заїзд із конкуруючим противником, якого треба було перегнати на трасі.

До, під час та після випробувань учасників просили оцінити хід часу, а точніше відрахувати 30-секундний інтервал. Учасникам не надавалося жодної інформації про частоту їх серцевих скорочень, продуктивність під час випробування та іншу інформацію, яка могла б відволікати.

Результати показали, що під час велотренування учасники відчували уповільнення часу порівняно з моментами до та після тренування.

На результати також не вплинули умови велотренування. Незалежно від того, змагалися учасники чи їхали поодинці, їхнє сприйняття часу відставало приблизно 9%. Внутрішнє уявлення часу людей трохи випереджало реальний перебіг часу.

Автори визнають, що їхнє дослідження було відносно невеликим і в ньому брали участь люди, які перебували у добрій фізичній формі. Такі застереження не дають можливості узагальнювати результати, каже співавтор роботи професор Ендрю Едвардс із Кентерберійського університету.

– Учасники не були професійними велосипедистами, але були у гарній фізичній формі, що стосується не всіх. Розмір вибірки в 33 людини дає перший погляд, що інтригує, на те, як може спотворюватися сприйняття часу, — підсумував Едвардс.