Учені зняли унікальні кадри, як рідкісні соми “лазять” скелями проти течії

Ученим вдалося зняти на відео, як у Бразилії тисячі південноамериканських сомів виду Rhyacoglanis paranensi піднімаються по водоспаду. Це відбулося у листопаді 2024-го на водоспаді річки Аквідауана в басейні річки Парагвай, пише Earth.

Спочатку риб, які долали слизькі скелі висотою від 1 до 4 метрів, помітили поліцейські з охорони довкілля. Згодом на місце прибула група науковців, які детально задокументували це видовище. У 2025 році їхнє дослідження було опубліковане в Journal of Fish Biology.

Як рухаються південноамериканські соми

Дослідники спостерігали, як риби “накладалися” одна на одну на рівніших ділянках скель, де текли тонкі струмені води. На крутіших виступах вони рухалися короткими ривками, роблячи паузи перед наступним поштовхом.

Також учені розповіли, що риби використовували виступи та краї валунів, де течія послаблювалася, створюючи мікропаузи для відпочинку й поступового просування.

Науковцям вдалося побачити, як сомики широко розставляли грудні плавці та щільно притискалися до каменю. Рухи тілом з боку в бік і поштовхи хвостом просували їх проти течії. Під тілом утворювалась невелика порожнина, що, ймовірно, створювала присмоктувальний ефект.

Удень спека зменшувала активність – риби ховалися в тіні. Підйом починався із заходом сонця й до ночі перетворювався на “живу стрічку” тіл.

Зазначається, що риби починають свою міграцію саме в сезон дощів. Такі події тривають лише кілька годин чи ночей, тому їх легко пропустити без постійного моніторингу.

Значення південноамериканських сомів для екосистем

У статті йдеться, що мігруючі риби переносять поживні речовини між середовищами, підтримуючи стійкість харчових мереж. Але дамби й бар’єри перекривають шляхи міграцій і роздрібнюють популяції.

“Ці результати підкреслюють важливість польових спостережень для розуміння ролі дрібних мігруючих риб і необхідності їх збереження, особливо в умовах загрози фрагментації середовища та будівництва дамб”, – розповіла Маноела М. Ф. Марінью з Федерального університету Мату-Гросу-ду-Сул (UFMS), яка очолила дослідження.

Для басейну Парагваю подібні дані можуть допомогти ухвалювати рішення щодо управління річками так, щоб зберегти короткі “вікна руху” риб.

Важливість дослідження

Учені зафіксували поведінку, але не повністю біомеханіку процесу. Подальші дослідження з використанням високошвидкісного відео та датчиків тиску можуть підтвердити, чи справді черевна порожнина створює вакуум.

На думку науковців, документування таких явищ є ключовим для грамотного управління річками, особливо там, де плануються чи вже збудовані гідроспоруди.