Стався рекордний космічний вибух: астрономи зафіксували найдовший гамма-спалах в історії

Астрономи оголосили про спостереження найдовшого гамма-спалаху за весь час – вибух GRB 250702B тривав сім годин і, ймовірно, став результатом руйнування зірки чорною дірою. Подію вперше зафіксував космічний гамма-телескоп NASA Fermi (“Фермі”) 2 липня 2025 року, а характеристики одразу вирізнили її серед майже 15 тисяч відомих GRB, повідомляє Space.

Після виявлення події “Фермі” команда астрономів визначила її місце походження за допомогою Дуже Великого Телескопа (VLT) в Чилі. Спалах стався у галактиці за мільярди світлових років від Чумацького Шляху, що одразу вказало на масштабність явища. Додаткові спостереження, опубліковані в журналі The Astrophysical Journal Letters, провели три провідні наземні телескопи, серед яких Blanco та два телескопи обсерваторії Gemini.

“Початкова хвиля гамма-випромінювання тривала щонайменше 7 годин, що майже вдвічі довше, ніж найдовший гамма-спалах, що спостерігався раніше, і ми виявили інші незвичайні властивості. Це, безумовно, спалах, не схожий на жодний інший, який ми бачили за останні 50 років”, – зазначила учасниця дослідження з Університету Джорджа Вашингтона Еліза Найтс.

Команда під керівництвом Джонатана Карні з Університету Північної Кароліни вивчила післясвітіння спалаху, що дало змогу простежити поведінку вузького плазмового струменя. Він летів майже зі швидкістю світла й врізався в навколишній пил та газ, що свідчить про значну запилену концентрацію в галактиці-господарі. Дослідники також встановили, що ця галактика масивніша за типові господарі інших гамма-спалахів.

“Здатність швидко наводити телескопи Blanco та Gemini у стислі терміни має вирішальне значення для фіксації тимчасових подій, таких як гамма-спалахи. Без цієї можливості наше розуміння віддалених подій у динамічному нічному небі було б обмеженим”, – заявив Карні.

Фахівці розглядають три можливі механізми виникнення рекордного вибуху. Перший передбачає, що чорна діра могла зіткнутися із зіркою, позбавленою зовнішніх водневих шарів і багатою на гелій. Другий варіант – мікроприпливне руйнування, що виникає, коли чорна діра або нейтронна зоря поглинає невелике небесне тіло, наприклад, коричневого карлика чи навіть планету. Третій сценарій пов’язують із чорними дірами середньої маси, які рідко вдається ідентифікувати.

Якщо GRB 250702B справді спричинила чорна діра середньої маси, це стане першим випадком, коли астрономи зафіксували плазмовий струмінь, утворений після розриву зірки таким об’єктом. 

“Розкриття цих космічних таємниць демонструє, як багато ми все ще дізнаємося про найекстремальніші події у Всесвіті, і нагадує нам продовжувати уявляти, що може відбуватися там”, – підсумував керівник дослідження.