Ноїв ковчег знову в центрі уваги: археологи зробили гучну заяву

На геологічній ділянці Дурупінар у східній Туреччині дослідники заявили про чергові відкриття, які, за їхніми словами, можуть вказувати на давню людську присутність у цьому районі. Саме цю місцевість протягом десятиліть пов’язують із гіпотезою про можливе розташування біблійного Ноєвого ковчега.

Про це повідомило видання Mirror.

Команда науковців повідомила, що виявлені матеріали датуються приблизно п’ятьма тисячами років тому. Йдеться про курган характерної «човноподібної» форми, який давно перебуває у центрі уваги як прихильників біблійної версії, так і представників наукової спільноти.

Фахівці зі Стамбульського технічного університету та Університету Агрі Ібрагіма Чечена заявили, що під час досліджень у ґрунті структури знайшли фрагменти кераміки, глинисті суміші та сліди морських організмів.

За словами професора Фарука Каї, аналіз зразків показав наявність полігенних глинистих матеріалів — суміші глини, мулу й піску. Дослідник припускає, що така структура могла сформуватися внаслідок людської діяльності. Він також зазначив, що подібних утворень, за наявними даними, не зафіксовано в інших регіонах світу, а знайдена кераміка може свідчити про давнє поселення або іншу форму активності людини.

Науковці не виключають, що виявлені рештки морських організмів пов’язані з халколітом — періодом близько 3000 року до нашої ери. Саме цей часовий відрізок деякі віруючі співвідносять із біблійними подіями, пов’язаними з Потопом.

Водночас професор Кая закликав обмежити доступ до ділянки, аби запобігти пошкодженню об’єкта та винесенню знахідок туристами.

Попри нові заяви, дискусія довкола Дурупінара триває. Багато геологів наполягають, що 157-метрове утворення є природною формацією з твердих глин і лімоніту, а його схожість із формою човна вважають випадковою. Ще у 1996 році геолог Лоренс Коллінз із Каліфорнійського державного університету зазначав, що відкладення, які прихильники пов’язували з Потопом, є молодшими за елементи, які називали залишками «ковчега», і називав такі висновки помилковими.