Ідея про пласку Землю давно стала символом псевдонауки. Однак, нове дослідження астрофізиків додає несподіваний науковий нюанс у цю дискусію. Вчені дійшли висновку, що планети на ранніх етапах свого формування справді можуть тимчасово мати сплюснуту, майже “пласку” форму.
Дослідження науковців з Університету Центрального Ланкаширу прийняте до публікації в авторитетному журналі Astronomy and Astrophysics Letters базується на складному суперкомп’ютерному моделюванні народження планет. Планети формуються з протопланетних дисків, тобто гігантських кілець газу та пилу, які обертаються навколо молодих зірок. У сучасній астрофізиці існують дві основні теорії цього процесу.
Перша, найбільш поширена, передбачає акрецію ядра. Вона описує поступове “злипання” частинок пилу, які з часом утворюють дедалі більші об’єкти, поки не сформується повноцінна планета. Друга — дискова нестабільність. Згідно з цією моделлю, протопланетний диск може швидко охолоджуватися й фрагментуватися, утворюючи масивні згустки, з яких майже миттєво виникають планети. Саме другий, менш досліджений механізм і зацікавив авторів нового дослідження.
“Ми вивчаємо формування планет протягом тривалого часу, але ніколи раніше не перевіряли, якої форми вони набувають на початку. Ми завжди вважали, що вони сферичні”, — каже доктор Дімітріс Стамателлос.
Суперкомп’ютерне моделювання показало, що у разі формування за механізмом дискової нестабільності планети ростуть нерівномірно. Вони накопичують більше матерії поблизу полюсів, ніж на екваторі. У результаті виникає так званий сплюснутий сфероїд — об’єкт із дещо пласкою, овальною формою.
Змодельовані зображення “плоскої” протопланети, показані зверху (ліворуч) та збоку (праворуч)
Лише з часом, під дією гравітації та внутрішніх процесів, такі планети “округлюються” і набувають знайомої нам сферичної форми. Науковці наголошують, що навіть якщо Земля на самому початку свого існування мала подібну форму, це тривало дуже недовго за космічними мірками.
