На Мадагаскарі знайшли рештки жаби, яка полювала на динозаврів, – Forbes

Життя на Землі в добу динозаврів було геть не схожим на сьогодення. З того часу до нас дійшли рештки таких істот, які наче походять із пекла. І це стосується не тільки вимерлих м’ясоїдних велетнів, як той же Т-Рекс, але й тих тварин, які сьогодні виглядають доволі беззахисними.

Так, десятки мільйонів років тому на території, яка в майбутньому стане островом Мадагаскар, жила Beelzebufo ampinga – істота, яку іноді називають “жабою з пекла”. Про це на сторінках Forbes пише американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс.

Сучасні жаби – видатні спеціалісти з лову всіляких комах, у чому вони покладаються на липкі язики. Але Beelzebufo ampinga зробила еволюційну ставку на потужні щелепи. Цей хижак із головою понад 15 см завширшки мав силу укусу до 2200 ньютонів, що дорівнює силі щелепи сучасних вовків та самок тигра.

Маючи загальний розмір приблизно як м’яч для регбі і вагу у 4,5 кг, Beelzebufo ampinga був значно грізнішим, ніж його сучасні родичі. Скам’янілі кістки жаби, знайдені на північному заході Мадагаскару і датовані приблизно 70-66 мільйонами років тому, малюють картину тварини з надзвичайно широким, плоским черепом, покритим кістковими виступами, і гострими та напрочуд численними зубами.

Як пише Треверс, це був хижак, який нападає із засідки на здобич не набагато менших розмірів. Ймовірно, його жертвами були числені дитинчата динозаврів, які жили в ту епоху.

І хоча у Beelzebufo ampinga більше немає прямих нащадків на Мадагаскарі, його живі родичі все ще блукають субтропічними лісами та луками Південної Америки. Рогаті жаби з роду Ceratophrys — відомі як “жаби Pac-Man” за їхні роззявлені роти — мають не лише еволюційне походження, але й той самий зубастий апетит і агресивну поведінку, зазначає Треверс. Хоча розмірами вони, звісно, поступаються далекому пращуру.