Багато хто з нас помічав: чим старшими ми стаємо, тим швидше минає час. Літо, яке в дитинстві здавалося безкінечним, тепер пролітає за мить. Роки вже не тривають так довго, як колись. Що ж відбувається? Науковці мають кілька теорій, які можуть пояснити це явище, пише iflscience.
У 1960-х роках психолог Роберт Орнштейн провів серію експериментів, описаних у його книзі “Про досвід часу”. Він дослідив, як кількість нової інформації, яку ми обробляємо, впливає на наше сприйняття часу.
В одному з експериментів учасникам показували різні діаграми і просили оцінити, скільки часу минуло. Хоча всі діаграми демонструвалися однаковий час, ті, що були більш цікавими, здавалися учасникам довшими за тривалістю. В іншому експерименті люди слухали аудіозаписи з різною кількістю звуків, і знову ж таки, більше інформації призводило до відчуття, що час тягнувся довше.
Доктор Крістіан Єйтс, старший викладач математичної біології з Університету Бат, пояснює це так: “З віком ми стаємо більш знайомими з оточенням. Ми не помічаємо деталей наших домівок та робочих місць”. Діти ж, навпаки, постійно стикаються з новим. Вони захоплюються кожною дрібницею — від поїздки на поїзді до навколишніх пейзажів. Дорослі ж часто ігнорують ці деталі, занурені в рутину.
Це означає, що діти витрачають більше мозкових ресурсів на обробку нової інформації, що створює відчуття повільнішого плину часу. Дорослі, перебуваючи в звичному середовищі, не мають такої стимуляції, тому час здається швидшим.
Інша теорія, представлена у науковій роботі 2019 року, вказує на те, що з віком наш мозок повільніше обробляє зображення. Адріан Бежан, професор механічної інженерії в Університеті Дьюка, зазначає: “Люди часто дивуються, скільки вони пам’ятають з днів, які в молодості здавалися безкінечними. Справа не в тому, що досвід був глибшим, а в тому, що він оброблявся швидше”.
Зі старінням нервові шляхи стають складнішими, і сигнали проходять довше. Тому мозок отримує менше нових образів за одиницю часу, що створює відчуття, ніби час прискорюється.
Є й думка, що наше сприйняття часу пов’язане з тим, яку частку життя займає певний період. Наприклад, рік у житті 10-річної дитини — це десята частина її життя, тоді як для 75-річної людини — лише сімдесят п’ята. Тому для старших людей рік здається коротшим у порівнянні з дітьми.
Нейробіологи Мюріанн Айріш та Клер О’Каллаган пояснюють: “Пам’ять може бути ключем до сприйняття часу, оскільки чіткість наших спогадів формує наш досвід часу. Ми розмірковуємо про минуле і використовуємо події, щоб усвідомити себе в потоці часу”.
Хоча це явище все ще досліджується, є припущення, що наше сприйняття часу можна змінити, додаючи в життя більше нових і цікавих вражень. Вихід із зони комфорту, подорожі, вивчення нових навичок — все це може допомогти зробити дні насиченішими і “довшими”.
У Швейцарії церква задля експерименту замінила у сповідальні священника на цифровий аватар Ісуса. Завдяки штучному інтелекту він…
Як стало відомо, що в Україні пенсіонери можуть користуватися пільгами на сплату земельного податку, але вони не поширюються на…
Продукти першої необхідності помітно подорожчали під тиском інфляції та інших факторів, а деякі торгові точки…
Згідно з недавнім аналізом Financial Times, мобілізаційний резерв України становить близько 3,7 млн чоловіків віком від 25…
В Україні почастішали випадки штрафування водіїв вживаних автомобілів, привезених зі США. Причина криється в технічних…
Останніми днями схоже, що у Москві з'явилася ще одна божевільна звичка. Після вечірніх лякалок Путіна,…