У Києві помітно здорожчали квартири в новобудовах. За останні 6 місяців вартість квадратного метра в них зросла на 3,61%, або майже 2 000 грн – із середніх 51 975 до 53 850 грн (враховується вартість усього житла на ринку, без урахування кількості кімнат).
Про це повідомляє M2bomber. За його даними, за місяць же вартість квадратних метрів також зросла – хоча й менш помітно. Здорожчання склало 1,13%, або 600 грн.
За рік же ціни відчутно знизились – на 8,26%, або майже 5 000 грн. Таким чином, поточне здорожчання, цілком можливо, є ознакою зародження нового тренду на ринку.
Загалом, за даними аналітиків, найчастіше в столичних новобудовах виставляють вартість “квадрата” на рівні 22 400 грн – 8% оголошень про продаж нерухомості формують виходячи саме з таких цін. Також часто можна зустріти ціни:
- 25 200 грн – 7,2%;
- 19 600 – 6,9%.
У найдешевшому сегменті можна знайти оголошення про продаж квартир, ціни яких формуються на основі вартості “квадрата” 8 400 грн. Однак таких лише 0,3%.
Загалом же по районах Києва вартість “квадратів” коливається від середніх 40 050 до 110 850 грн. Тобто різниця між найдорожчим і найдешевшим складає 44 125 грн – і за 1 кв. м у найдорожчому районі можна купити майже 3 кв. м у найдешевшому.
Найнижчі ціни зафіксовано в Деснянському районі – у середньому 40 05 грн за квадратний метр. А також у Дарницькому – 40 150 грн.
У середній ціновій категорії відразу кілька районів. Зокрема:
- Святошинський – у середньому 46 900 грн за квадратний метр;
- Дніпровський – 47 275 грн;
- Оболонський – 49 700 грн;
- Солом’янський – 50 200 грн;
- Голосіївський – 55 950 грн;
- Подільський – 62 300 грн;
- Шевченківський – 69 000 грн.
Найдорожче, за даними аналітиків, купувати квартиру в Печерському районі. Квадратний метр тут коштує в середньому 110 850 грн.
У Верховній Раді України готується до розгляду нардепами урядовий законопроєкт “Про основні засади житлової політики”. Документ покликаний вирішити низку проблем – зокрема застарілого житлового фонду. Документ зареєстрований у парламенті за №12377.
Як розповіла нардепка Олена Шуляк (“Слуга народу”), необхідність у новому законі виникла через те, що поточна система житлової політики досі базується на Житловому кодексі 1983 року. Вона підкреслила: наразі житлова сфера України має низку гострих проблем, зокрема:
- близько 600 тис. людей стоять у черзі на житло “без будь-якої надії на його отримання”;
- відсутня соціальна оренда житла, маневрений житловий фонд.
