Масове знесення житла: під ніж підуть не тільки пошкоджених війною будинки в Україні

Житловий фонд України очікує масштабних змін. Крім будівництва нового житла, планують провести модернізацію старих будинків. Ті споруди, які не підлягають ремонту, знесуть, а на їхньому місці з’являться нові житлові комплекси.

Про це йдеться у матеріалі OBOZ.UA. Законопроєкт подали ще до великої війни (в грудні 2021-го). А два роки тому, у вересні 2022-го, його ухвалили в першому читанні.

В пояснювальній записці йдеться про те, що в Україні 30 380 застарілих будинків. Серед них є навіть порівняно нові будинки: побудовані з 1990-го до 2010-го (ймовірно, через низьку якість будівництва).

“Якщо коротко, то він (законопроект. – Ред.) передбачає реновацію застарілого житла, тобто комплексну реконструкцію. Законопроєкт визначає, що заходами з комплексної реконструкції можуть бути модернізація багатоквартирного будинку в межах кварталу, знесення багатоквартирних будинків із подальшим новим будівництвом об’єктів, реконструкція об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, розташованих там”, – розповіла Шуляк.

Документ передбачає реконструкцію в усіх випадках, коли це можливо. І тільки якщо будинок уже в аварійному стані та відремонтувати його не вдасться, можливе знесення з подальшим будівництвом нового житла.

“Наша мета – провести законопроєкт №6458 через друге читання до кінця поточного року. Але це залежатиме від того, наскільки успішним буде ухвалення рамкового законопроєкту про основні засади житлової політики, оскільки вони, повторюсь, взаємоповʼязані”, – каже Шуляк.

Після доопрацювання документа проведуть публічні консультації. Зараз у ЄС за можливості практикується перебудова хрущовок, їхня термомодернізація, надбудова нових поверхів, облагородження малоестетичного фасаду із застосуванням сучасних технологій. Цей шлях може пройти й Україна.

“Але перше, що потрібно буде зробити, – провести аудит і з’ясувати масштаб проблеми по країні з урахуванням воєнних ризиків, а вже потім, розробляючи механізм, шукати оптимальні стимули та важелі і для залучення приватних інвесторів, і для переконання мешканців у доцільності того чи іншого рішення”, – каже Шуляк.

Нова житлова політика також передбачає ухвалення не одного, а цілої низки законопроектів. Серед них, ймовірно, буде і документ, який дозволить запустити соціальну оренду будинків та квартир.

У розвинених країнах саме така оренда становить левову частку ринку. Сама нерухомість знаходиться у власності громад, а ті, хто потребує, отримують повноцінне житло за відносно невеликі гроші.

“Поява в Україні такого соціального житла, по-перше, суттєво змінила б кон’юнктуру ринку оренди. Оскільки ціни на оренду такого житла будуть нижчими за ринкові, приватні гравці будуть змушені переглянути свої – подекуди взяті з довідника “стеля”. По-друге, соціальна оренда відбуватиметься виключно “вбілу”, а це, у свою чергу, означатиме безпеку для орендарів”, – розповідала Шуляк.

Ціна оренди може бути прив’язана до різних показників – доходу претендента, середньої ринкової вартості оренди, а також може залежати від характеристик житла та витрат його утримання. Орган місцевого самоврядування, який надаватиме соціальне житло, проводитиме щорічний моніторинг доходів наймача та членів його сім’ї, що проживають разом з ним, за попередній рік.