Скутість та «кам’яна» рука: на новому відео з Путіним помітили симптом важкої хвороби

Остання поява російського диктатора на публіці знову спровокувала хвилю чуток про його стан здоров’я. Під час офіційної зустрічі з віцепрем’єркою Тетяною Голіковою спостерігачі помітили дивну поведінку очільника Кремля, яка вже стала систематичною. Путін протягом усієї розмови майже невідривно та надзвичайно міцно тримався правою рукою за край стола.

На кадрах, оприлюднених пропагандистськими ресурсами, видно, що навіть під час активної жестикуляції лівою рукою, права залишається фактично нерухомою «опорою». Створюється враження, що кінцівка буквально прикріплена до стільниці, а будь-які маніпуляції нею даються президенту РФ із видимими зусиллями та значною скутістю, пише Експерт з посиланням на аналіз відео та коментарі фахівців.

Контроль над тілом чи симптом хвороби?

Медичні експерти вже неодноразово звертали увагу на таку специфічну манеру Путіна обмежувати рухи правої сторони тіла. За словами неврологів, постійна потреба спиратися на стіл або крісло може бути спробою приховати мимовільні рухи, відомі як гіперкінези. Це дозволяє підтримувати ілюзію контролю над власним тілом у моменти, коли воно починає «зраджувати».

Лікарка-невролог Олександра Щебет зазначає, що така поведінка вказує не на класичну хворобу Паркінсона, а на так званий синдром паркінсонізму. Це означає, що у Путіна спостерігається екстрапірамідний синдром, коли симптоми схожі на паркінсонізм, але вони є вторинними та виникають як наслідок іншого серйозного захворювання.

Наслідки для режиму

Подібна фізична скутість, яка проявляється дедалі частіше, свідчить про прогресування внутрішніх патологічних процесів в організмі диктатора. Попри намагання Кремля демонструвати «бадьорість» лідера, деталі на кшталт «мертвої хватки» за стіл стають красномовнішими за будь-яку пропаганду.

Для аналітиків такі зміни в моториці Путіна є маркером того, що він змушений витрачати величезні зусилля на просту підтримку фізичної форми під час коротких зустрічей. Це ставить під сумнів його здатність тривалий час виконувати функції керівника держави, особливо в умовах стресу та затяжної війни.