Російський паспорт став інструментом підриву суверенітету України, Грузії та Молдови

Роздача російських паспортів громадянам, які проживають на окупованих територіях України, Грузії та Молдови, дає Кремлю зручний інструмент для подальшого тиску на своїх сусідів.

Протягом трьох днів у вересні в Російській Федерації проходило загальнонаціональне голосування з виборів 450 депутатів Держдуми, нижньої палати парламенту країни. Як інформує Експерт, про це пише Emerging Europe.

За межами Росії також були віддані сотні тисяч голосів: в українських регіонах Крим, Донецьк і Луганськ, Абхазії та Південній Осетії в Грузії та Придністров’я в Молдові.

Жодна з цих шести територій не є частиною Росії, але країна окупує їх – тим чи іншим способом – мало піклуючись про міжнародне право, і вже давно проводить політику видачі російських паспортів їх громадянам – політику, відому як паспортизація.

Як і будь-які російські вибори, голосування в минулому місяці було затьмарене заявами про підтасовування, також численними порушеннями. Справжні опозиційні лідери не були допущені до голосування. Попри це, партія «Єдина Росія», що підтримує президента Володимира Путіна, отримала більшість голосів, набравши менше ніж 50 відсотків голосів, що свідчить про невелике зниження підтримки в порівнянні з попередніми виборами.

Для «Єдиної Росії» все могло бути набагато гірше.

Популярність партії різко впала з початку цього року, в основному через проблеми в економіці, падіння рівня життя і репресій щодо ключових опозиційних фігур, таких як Олексій Навальний.

Навесні підтримка «Єдиної Росії» становила всього 27 відсотків, що є восьмирічним мінімумом, згідно з результатами незалежного опитування, проведеного російською неурядовою дослідницькою організацією «Левада».

Відчайдушно потребуючи голоси виборців, російська влада звернули свій погляд на окуповані території.

Кампанія «Єдиної Росії» була особливо інтенсивною в Донецькій і Луганській областях східної України, де кандидати пропонували виборцям перспективу «визнання» та інтеграції з Росією.

Комуністична партія Росії та широка прокремлівська коаліція, що складається з партій «Справедлива Росія» і «Патріоти за правду», також були допущені до агітації в цих регіонах.

Кремль відкрив близько 400 «інформаційних центрів», які надають українцям «технічну допомогу» для голосування через Інтернет.

За даними Українського кризового медіа-центру, деяких жителів Донецька і Луганська навіть змушували голосувати, а активна військова присутність забезпечувало, щоб люди голосували за «правильну» партію.

На думку Павла Гавлічка, наукового співробітника Асоціації міжнародних відносин, празького аналітичного центру, проведенням виборів на окупованих територіях Росія спробувала в черговий раз «чинити тиск і підірвати суверенітет цих держав, що є довгостроковою метою російської зовнішньої політики».

«Проведення виборів погіршує ситуацію на окупованих територіях і ускладнює її врегулювання», – сказав Гавлічек в інтерв’ю Emerging Europe.

Нехтування міжнародним правом

Вибори на окупованих територіях були проведені без згоди України, Грузії та Молдови, хоча і за сприяння місцевих окупаційних властей.

Всі три країни засудили ці вибори. У своїй заяві Міністерство закордонних справ Грузії назвало вибори «ще одним деструктивним кроком проти суверенітету і територіальної цілісності Грузії, який грубо порушує основоположні норми міжнародного права».

Попри безсумнівний тиск з боку Москви та місцеву маріонеткову владу, явка на окупованих територіях була відносно низькою, і голоси, ймовірно, не надали великого впливу, враховуючи, що у виборах взяли участь понад 110 мільйонів осіб.

В Абхазії та Південній Осетії було подано в цілому 24 000 бюлетенів, а в Придністров’ї проголосувало близько 59 000 осіб. Найбільше бажаючих проголосувати було на сході України, де на виборчі дільниці прийшло понад 150 000 осіб.

Проте варто відзначити, що виборці на окупованих територіях були розподілені по виборчих округах в самій Росії, що розглядається як ще один крок до фактичної інтеграції окупованих регіонів і їх жителів в політичну систему Росії.

Паспортизація

Російська політика паспортизації вперше почалася майже два десятиліття тому.

З того часу близько 85% жителів окупованих територій Грузії, України та Молдови незаконно отримали російські паспорти.

Ця політика була відновлена ​​у квітні 2019 року, коли Путін підписав указ, що полегшує шлях до російського громадянства для українських громадян в Донецьку і Луганську. У травні 2021 року російський уряд заявив, що в результаті указу 2019 року його видала українцям понад півмільйона паспортів.

За повідомленнями, російські чиновники планують роздати мільйон паспортів до кінця 2021 року.

Гавлічек вважає, що паспортизація є ключем до підриву суверенітету Грузії, України та Молдови.

«Паспортизація також створює нову реальність на місцях, яка може бути використана в разі потреби та корисна для просування ревізіоністської порядку денного Росії в сусідніх країнах, як ми бачили в Грузії у 2008 році», – говорить він.

Коли російські танки увійшли до Південної Осетії в серпні 2008 року, вони зробили це під виглядом надання допомоги своїм громадянам – жителям Південної Осетії, які мають російські паспорти.

«Це офіційна зовнішня політика Росії – «захищати» своїх співвітчизників, які проживають за кордоном. Тому паспортизація є зручним способом досягнення політичних цілей », – робить висновок Гавлічек.

Источник: Экономические новости