Звільнення всесильного керівника Офісу Президента Андрія Єрмака — це тектонічний зсув для України, який відкриває шлях до жорсткої боротьби за те, як має керуватися держава, пише Politico.
Єрмак, якого, за даними видання, прозвали «зеленим кардиналом» за військовий стиль в одязі, що його популяризував президент, був колись маловідомим юристом і продюсером малобюджетних фільмів. З часом він здобув величезний вплив на посаді головного помічника Володимира Зеленського і в очах багатьох фактично перетворився на співпрезидента.
Політичні опоненти обов’язково використають його звільнення на тлі корупційного скандалу на сто мільйонів доларів, аби з новою силою вимагати створення уряду національної єдності в Києві — того, до чого вони закликали від самого початку повномасштабного вторгнення Росії майже чотири роки тому. Відставка Єрмака тільки підсилить ці голоси.
І немає сумнівів, що Зеленському бракуватиме його незламного колишнього юриста. Багато українських коментаторів називали Єрмака «продюсером» у керівному дуеті — де колишній комік виступає у головній ролі, а Єрмак вибудовує політичний сюжет.
Тепер Зеленський залишиться без свого «продюсера» саме тоді, коли готується до складних переговорів зі Сполученими Штатами щодо суперечливого «мирного плану» Дональда Трампа для завершення російської агресії. Тим часом наближається зима, а війська Кремля намагаються використати перевагу на виснажених полях бою Донбасу.
Однак навряд чи його відставка викличе широке співчуття. Монополізація влади в Офісі Президента давно викликала дедалі більшу критику та роздратування — як усередині України, так і серед західних партнерів.
Не дивно, що українські опозиційні політики та колишні посадовці, які не раз конфліктували з Єрмаком, привітали новину про його відставку. Вони сподіваються, що це стане поворотним моментом і приведе до зміни стилю управління державою.
«Я не вірив, що таке взагалі можливе, що він піде», — сказав колишній високопоставлений український чиновник, який попросив не називати його ім’я, щоб не виглядало так, ніби «танцює на могилі Єрмака».
Критики також нагадують, що влітку Зеленський робив кроки, які могли обмежити незалежність антикорупційних органів — що лише підживило побоювання, ніби влада прагне узурпувати контроль над інституціями, покликаними стримувати президентські повноваження.
Депутатка Леся Василенко заявила, що відставка Єрмака «свідчить про нульову толерантність до корупції і про те, що президент чує занепокоєння людей». Інші описували його звільнення як ковток свіжого повітря.
Однак частина опозиції сумнівається, що Зеленський скористається нагодою для більш інклюзивної політики.
Колишня віцепрем’єрка Іванна Климпуш-Цинцадзе сказала в коментарі для POLITICO, що не впевнена, чи змінить ця драма стиль управління державою.
«Саме це є питанням. Керування має повернутися у конституційне русло. Парламент має повернути собі суб’єктність. Це означає, що президент повинен погодитися говорити з усіма фракціями, ми маємо переглянути взаємини у парламенті й сформувати реальний уряд національної єдності, відповідальний перед парламентом, а не перед Офісом Президента», — зазначила вона.
Журналістка та колишня прессекретарка Зеленського Юлія Мендель, яка згодом стала його критиком, заявила POLITICO, що відставка Єрмака є «відчайдушною реакцією на нестерпний тиск».
«У Зеленського не було готового замінника, бо він ніколи не думав, що ситуація зайде так далеко. Але тиск став настільки сильним, що все звелося до найпростішого вибору: або він, або Єрмак. І Зеленський вибрав себе», — сказала вона.
Водночас Мендель сумнівається, що ситуація суттєво зміниться:
«Єрмак може просто залишитися “тіньовим ляльководом”», — попередила вона.
