Мрія Путіна збулася – Трамп стає на сторону Росії, зраджуючи Європу, – Spiegel

Є моменти, коли європейці не приховують свого відчаю. До прикладу, 1 грудня, коли очільники кількох країн ЄС зібралися на конфіденційну телефонну конференцію, в якій взяли участь канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент України Володимир Зеленський та його французький колега Еммануель Макрон, а також президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.

Політики говорили про ситуацію в Україні. Зокрема про просування росіян на фронті та тиск президента США на Зеленського щодо укладення мирної угоди з Кремлем. 

“Дякую, Урсула, за всю твою роботу”, – зазначила Фредеріксен, звертаючись до присутніх.

Проте, як пише Spiegel, західні гарантії безпеки для України досі відсутні. Виникає питання, що буде, якщо США та Росія змусять українців піти на компроміс, який не зможуть прийняти ані Київ, ані європейці. 

“Який наш план Б?”, – запитала Фредеріксен.

На жаль, відповіді на це питання досі немає. Протокол телефонної розмови, який отримав Spiegel, дає рідкісне уявлення про масштаби недовіри до Вашингтона, а також глибоку розгубленість європейців. Публічно європейські лідери хвалять зусилля Трампа закінчити війну. 

“Я вітаю роботу, яку виконує американський уряд під керівництвом президента”, – заявив Макрон, коли на початку грудня зустрівся із Зеленським у Парижі.

Однак як тільки вони залишаються наодинці, то не приховують, що не вважають Трампа та його людей союзниками, а навпаки суперниками, які більше симпатизують російському диктатору Володимиру Путіну, ніж колишнім партнерам. 

“Вони грають в ігри як з вами, так і з нами”, – зазначив канцлер Мерц під час телеконференції, маючи на увазі українців і лідерів ЄС.

Водночас, як додає Spiegel, не можна говорити про те, що європейці в останні місяці мали ілюзії щодо характеру уряду США. Однак відтоді, як 4 грудня Трамп опублікував свою нову стратегію безпеки, стало зрозуміло, що політика США щодо України означає дещо більше, ніж ознака небажання вкладати мільярди у війну. Такі дії є результатом “школи мислення”, яка не бачить нічого поганого в тому, що могутні держави зазіхають на сусідні країни. 

“Надмірний вплив більших, багатших і сильніших націй є вічною істиною міжнародних відносин”, – йдеться в 33-сторінковому документі.

У виданні підкреслюють, що тон, яким Трамп звертається до Європи, коливається між співчуттям, презирством та відкритою ворожістю. Зокрема президент та його оточення описують Старий континент як “дисфункціональний” або такий, що перебуває у “тотальному занепаді”.

“Великий переможець трансатлантичного розбрату вже визначений: Володимир Путін. Він веде переговори з Трампом на рівних, без набридливих зауважень європейців. А нова американська стратегія безпеки звучить приємно знайомо. У ній не тільки відкидається розширення НАТО, але й значною мірою переймається світогляд Кремля”, – вважають у матеріалі.

Тому для Путіна це свідчить про здійснення мрії, адже він завжди хотів розколоти Європу та США. 

“Європа зможе вистояти, лише якщо протистоїть Росії і стає незалежною від США. Україна не може виграти війну проти Росії, і в цьому Трамп має рацію. Але було б нерозумно змушувати країну укласти мир, який дав би Путіну лише перепочинок для наступної агресії проти Європи. Було нерозумно оголошувати НАТО “мозково мертвим”, як це зробив Макрон. Але було б наївно покладатися на нього, поки Трамп сидить у Білому домі”, – зауважили у Spiegel.

В теорії європейські уряди розуміють це, однак не застосовують на практиці, адже бояться використовувати свою свою економічну силу, а також брати на себе відповідальність за безпеку. Проте, в першу чергу, вони бояться відкритого конфлікту з Вашингтоном. 

“Трамп може принизити Європу лише тоді, коли Європа сама себе принижує. Це також є висновком останніх місяців. А в довгостроковій перспективі США не зможуть утримати свою позицію сили без союзників у Європі”, – додають у публікації.

Вдночас як зазначає Емілі Хардінг з вашингтонського аналітичного центру CSIS, справжнім суперником США є Китай та його бажання до влади в Азії. 

“Сильна Європа стабілізує світовий порядок і має стримуючий ефект як на Росію, так і на Китай”, – сказала вона.