«Курдський гамбіт»: Ердоган зробив несподіваний хід у спробі втриматися при владі

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган намагається залучити на свій бік курдське населення, щоб зміцнити політичні позиції на тлі стрімкого падіння підтримки. Він прагне перетворити ув’язненого лідера РПК Абдуллу Оджалана на партнера в новій політичній грі.

Про це пише Politico, називаючи ініціативу Ердогана «найризикованішою в його політичній кар’єрі». Після нищівної поразки на муніципальних виборах 2024 року та втрати підтримки серед колишніх союзників, турецький президент, за оцінкою видання, «все відчайдушніше прагне до повного авторитаризму».

Згідно з матеріалом, Ердоган планує включити в політичний процес Абдуллу Оджалана — лідера забороненої в Туреччині Робітничої партії Курдистану, який із 1999 року перебуває у в’язниці. Це рішення вже викликало неоднозначну реакцію: більшість турків традиційно ворожо ставляться до РПК, тоді як самі курди не довіряють турецькій владі.

У своєму виступі в парламенті Ердоган заявив, що Туреччина «звільняється від півстолітнього лиха» і «з Божою допомогою знімає з країни криваві кайдани». Він наголосив, що жоден крок у цьому процесі не має принижувати пам’ять загиблих у боротьбі з терором.

Уперше з моменту арешту 25 років тому Оджалан звернувся до публіки у відеозаяві. У ній він оголосив, що боротьба РПК за створення окремої держави завершена, оскільки ключова вимога — визнання існування курдів — уже досягнута. За його словами, організація переходить від збройної боротьби до «фази демократичної політики і права», що він назвав «історичним досягненням».

Очікується, що вже наступного дня відбудеться перша передача зброї з боку бойовиків РПК на півночі Іраку — крок, що має продемонструвати серйозність намірів сторін.

Однак Politico зазначає, що реалізація угоди буде непростою: недовіра між курдами й Анкарою залишається глибокою, а серед широких верств турецького суспільства триває опір будь-якому діалогу з РПК. Попри це, Ердоган, схоже, робить ставку саме на курдський електорат як шанс на політичне виживання — навіть ціною радикального перегляду власного курсу.