Чому Путін і Сі Цзіньпін стали «найкращими друзями»

Росія та Китай, які століттями були суперниками, сьогодні фактично діють як союзники. Хоча їхня обіцянка про партнерство «без кордонів», озвучена за кілька тижнів до вторгнення Росії в Україну у 2022 році, не втілилася, співпраця лише посилилася.

Війна проти України не розірвала, а навпаки, зміцнила економічні, військові та політичні зв’язки між двома найбільшими авторитарними державами світу. Попри невдоволення Пекіна провалами Кремля, спільний курс проти домінування США зближує Москву і Пекін, що викликає занепокоєння у столицях від Вашингтона до Токіо, — пише Bloomberg.

Що зблизило Китай і Росію

Ворожість до Вашингтона стала ключовим фактором. Вона наростала ще після вторгнення США в Ірак у 2003 році, а фінансова криза 2008 року, що почалася в Америці, лише підкреслила вразливість американської моделі.

До 2014 року Москва та Пекін поступово нарощували контакти, але саме анексія Криму та санкції Заходу стали переломним моментом. Росія змушена була шукати нові ринки для енергоресурсів, і стрімко зростаючий Китай став ідеальним покупцем — від нафти й газу до зброї.

Особистий фактор

Важливим елементом є відносини лідерів. І Сі, і Путін виховані у складних умовах, обидва прагнуть приборкати інакомислення вдома та відновити «велич» своїх держав, поклавши край тому, що вони називають приниженням з боку США і Європи.

За останні два десятиліття вони зустрічалися понад 40 разів — від Тяньцзіну до Владивостока. Сі Цзіньпін у 2019 році назвав Путіна «найкращим другом», а у 2024-му Путін здійснив перший закордонний візит п’ятого президентського терміну саме до Китаю. Спільні заяви з Пекіна та Москви підкреслюють «найкращий період в історії двосторонніх відносин».

Історичний контекст

У ХІХ столітті Росія змусила Китай династії Цін віддати понад мільйон квадратних кілометрів території. Після приходу Мао Цзедуна до влади у 1949-му відносини коротко потеплішали, але розрив стався після десталінізації у СРСР.

У 1969 році відбулася прикордонна війна, а вже у 1972-му Китай шокував світ, відкрившись США. Лише у другій половині 1980-х, із приходом Михайла Горбачова, відносини поступово відновилися.

Сьогоднішні вигоди

Після 2014 року Росія продала Китаю передові системи С-400 та винищувачі Су-35 на $5 млрд. Китай натомість отримав доступ до російських енергоресурсів за зниженими цінами. Контракт «Газпрому» на постачання газу через «Силу Сибіру» оцінили у $400 млрд.

Тепер у планах — «Сила Сибіру-2» через Монгольію, що може перекроїти карту світової газової торгівлі. Паралельно Москва і Пекін дедалі активніше координують дії у Раді Безпеки ООН, протиставляючи себе США.

Виклики для демократій

Зміцнення російсько-китайського тандему змушує Захід рахуватися з ризиком «двофронтової» кризи. Аналітики побоюються, що Китай може використати увагу США до України, щоб посилити тиск на Тайвань.

США, Японія та союзники вбачають загрозу в нарощуванні спільних військових навчань та збільшенні оборонних витрат Пекіна і Москви. Економічна й політична вага двох держав підживлює авторитарні тенденції у світі, тоді як Сі та Путін переконують, що західні «правила» створені лише в інтересах США.