Аляска-2025: The Economist оцінив, чого чекати Україні від переговорів Трампа і Путіна

Вже в пʼятницю, 15 серпня, на Алясці відбудуться переговори між президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним. У Європі все ще є побоювання, що американський лідер наполягатиме на обміні територіями, що буде важко реалізувати Володимиру Зеленському, якого за столом перемовин не буде. 

Про це пише The Economist. За інформацією видання, переговори між Трампом і Путіним виходитимуть за межі припинення вогню в Україні, хоча це питання і є головним на порядку денному. 

Журналісти кажуть, що однією з потенційних тем саміту є поглиблення нормалізації дипломатичних і ділових відносин між Вашингтоном і Москвою, включаючи скасування санкцій. Зазначається, що такого відновлення відносин прагне Путін.

“Іншою темою є співпраця в Арктиці, наприклад, в енергетичній сфері, відновлення дискусій, які, як повідомляється, відбулися в лютому, коли російські чиновники прагнули завоювати прихильність американського бізнесу. Які пропозиції щодо миру в Україні може зробити Росія, менш очевидно”, – йдеться в матеріалі. 

Видання стверджує, що в липні відбулися таємні переговори між Україною та РФ, “зблизивши сторони більше, ніж вони були протягом деякого часу”. Та потім Трамп “втратив терпіння” через те, що Путін затягував із припиненням війни і почав погрожувати санкції. Автори вважають, що ультиматум Трампа міг відображати вплив Кіта Келлога, генерала у відставці та посланця президента з питань України.

Та у Білому домі було й інше “крило”, яке мало інше бачення угоди з Росією. 

“Стів Віткофф, давній партнер у сфері нерухомості, якого Трамп призначив ще одним спеціальним посланцем, 6 серпня здійснив неоголошений візит до Москви. Він, схоже, зробив пропозиції, які змістили переговори в бік пропозицій, набагато менш прийнятних для України. Віткофф виступає за укладення великої угоди між Америкою і Росією. Його участь у переговорах зазвичай була на шкоду Україні. Вона також відзначилася надзвичайною некомпетентністю”, – пишуть журналісти.

Видання нагадало, що згідно з повідомленнями, Віткофф не до кінця зрозумів пропозицію правителя РФ щодо “обміну” території на Донбасі, яку контролює Україна, на обіцянку не нападати на інші регіони – “отримати території, які його армія не змогла завоювати, в обмін на слова”.

“Путін має досвід надання “поступки”, спрямованих на розкол української єдності. Якимось чином дискусія про визнання Україною контролю Росії над окупованою територією перетворилася на розмови про надання Росії ще більших поступок”, – додає The Economist.

Концепція обміну територіями обговорюється з минулого року. Тоді Сили оборони України утримували позиції в Курській області Росії. Та відтоді українські війська вийшли майже з усієї території, що займали, що зробило цю пропозицію “безпредметною”, пишуть автори. Але ідея обміну територіями, судячи з усього, залишається живою у Вашингтоні.

Джерела журналістів повідомляють, що останні пропозиції України мають одну чітку умову: перед будь-якими переговорами про передачу території має бути досягнуто повного припинення вогню. І одне з джерел попередило, що будь-що інше відкриє “скриньку Пандори”.

Така позиція не влаштовує американців, які “закликають Україну зробити зустрічну пропозицію, що включає частину її власної території”.

13 серпня відбувся віртуальний саміт між Трампом та європейськими лідерами, де був і президент України Володимир Зеленський. Під час цієї конференції “намагалися створити єдиний фронт для протистояння такому тиску”, йдеться в матеріалі.

“Європейці погодилися, що будь-які переговори мають передувати перемир’ю, що Україна повинна мати місце за столом переговорів і що вона отримає гарантії безпеки в будь-якій угоді. Мерц заявив, що Трамп “в основному поділяє” позицію Європи та України, не уточнивши, які саме позиції він не підтримує. Проте союзники України все ще побоюються, що американський президент наполягатиме на обміні територіями, що буде важко реалізувати Зеленському. Останніми днями Трамп повернувся до своєї старої звички звинувачувати президента України в російському вторгненні”, – резюмує The Economist.