Запечатана на 40 тисяч років: у Гібралтарі знайшли печеру, де могли жити останні неандертальці

Археологи дослідили комплекс печер Горхема на узбережжі Гібралтару та відкрили закриту природними відкладеннями камеру, яка залишалася недоторканою щонайменше 40 тисяч років. Це місце могло бути домівкою для одних з останніх представників неандертальців на Землі.

Про це повідомило видання Iflscience.

Комплекс печер Горхема розташований на південному краю Іспанії, на території британської заморської території Гібралтар. Нині вхід до печер виходить безпосередньо до Середземного моря, хоча в доісторичний період комплекс був розташований значно далі вглиб суші. За тисячоліття рівень моря підвищився, змінивши ландшафт узбережжя.

Комплекс складається з чотирьох окремих печер — Горхема, Вангард, Гієни та Беннета. Їх відкрили ще 1907 року, однак системні археологічні розкопки розпочалися лише у 1980-х, коли стало очевидно, що це місце зберігає надзвичайно багаті сліди давньої людської діяльності.

Попри те, що в печерах не знайшли жодних скелетних решток неандертальців або Homo sapiens, археологи зафіксували численні докази людської присутності, що охоплюють період до 100 тисяч років. Це значно раніше, ніж поява сучасної людини в Західній Європі, яку датують приблизно 40 тисячами років тому, тому дослідники пов’язують більшість знахідок саме з неандертальцями.

Серед найпереконливіших доказів — залишки морської їжі. Під час розкопок у печерах виявили велику кількість мушель мідій, а також кістки риб, тюленів і дельфінів. Ці рештки не могли потрапити до печер природним шляхом через припливи чи хвилі. Крім того, на частині кісток зафіксовано сліди обробки, що свідчить про їх використання як їжі.

У печерах також збереглися вирізьблені на кам’яній підлозі візерунки з перехресною штриховкою. Ці глибоко видряпані лінії датують віком понад 39 тисяч років. Хоча питання авторства залишається предметом наукових дискусій, дослідники вважають, що їх створили неандертальці.

Окремі знахідки свідчать і про складні технологічні навички мешканців печер. У печері Вангард археологи виявили вогнище віком близько 60 тисяч років, яке використовували для виготовлення березового дьогтю. Цю липку речовину застосовували для кріплення кам’яних наконечників до дерев’яних руків’їв інструментів або зброї.

У 2021 році дослідники з Гібралтарського національного музею зробили ще одну важливу знахідку. У задній частині печери Вангард вони відкрили камеру глибиною близько 13 метрів, яка була запечатана осадовими породами щонайменше 40 тисяч років. Усередині виявили рештки рисі, гієни та грифа, а також панцир великого морського молюска — їстівного виду равлика. З огляду на віддаленість камери від узбережжя, ці об’єкти навряд чи могли потрапити туди природним шляхом.

Знахідки з комплексу Горхема також ставлять під сумнів усталену дату зникнення неандертальців. Артефакти свідчать, що вони могли мешкати тут приблизно 33–24 тисячі років тому, тобто значно пізніше, ніж вважалося раніше.

Якщо ці дані підтвердяться, комплекс печер Горхема може виявитися одним з останніх місць у світі, де існували неандертальці, зберігши унікальні сліди їхнього повсякденного життя, харчування та технологій.