Стало відомо, чому деякі країни щасливіші за інші

Протягом століть людство шукало відповідь на запитання: що означає жити добре? Від Арістотеля до сучасних психологів – усі сходяться на думці: добробут – це більше, ніж просто хороше самопочуття. Це – цілісність життя.

Нове п’ятирічне Глобальне дослідження процвітання (Global Flourishing Study) охопило понад 200 тисяч учасників у 22 країнах, щоб виявити, що робить людей щасливими, здоровими та задоволеними життям. Дослідження провели у співпраці з Gallup Inc. та провідними науковцями у сфері психології, соціології та епідеміології.

6 вимірів справжнього добробуту

Дослідження виділило шість ключових елементів процвітання:

1. Щастя та задоволення життям – наскільки люди задоволені своїм життям.
2. Фізичне та психічне здоров’я – відчуття благополуччя тіла і розуму.
3. Сенс і ціль життя – чи вважає людина своє життя значущим.
4. Характер і чесноти – здатність діяти правильно навіть у складних обставинах.
5. Соціальні стосунки – якість зв’язків із близькими та друзями.
6. Фінансова стабільність – чи відчуває людина безпеку у базових потребах.

Також дослідники оцінювали оптимізм, баланс у житті, довіру до інших, рівень самотності, доступ до підтримки тощо.

Хто процвітає найбільше?

Індонезія, Мексика та Філіппіни очолили рейтинг країн за рівнем добробуту. Незважаючи на відносно невисокий рівень доходів, жителі цих країн мають міцні сімейні зв’язки, активне духовне життя та сильне почуття спільноти.

Натомість Японія та Туреччина показали нижчі результати через слабші соціальні зв’язки та високий рівень стресу.

Цікаво, що багаті країни, як-от США чи Швеція, хоч і мають фінансову стабільність, часто мають нижчі показники сенсу життя та соціальних зв’язків. Більше грошей – не завжди більше щастя.

Молодь у кризі

Неочікувано, але молоді люди повідомляють про нижчий рівень добробуту, ніж старші. Це суперечить старим уявленням про «U-подібну» криву щастя, де середній вік був найскладнішим. Сучасна молодь стикається з проблемами ментального здоров’я, фінансової нестабільності та відсутності сенсу.

Релігія, робота, шлюб і дитинство – теж важливі

• Люди, які регулярно відвідують релігійні служби, повідомляють про вищий рівень щастя, сенсу життя та соціальних зв’язків.
• Працюючі (на себе чи наймано) – мають вищий рівень добробуту, ніж безробітні.
• Одружені – частіше мають підтримку та відчуття сенсу.
• Складне дитинство не обов’язково визначає майбутнє. У США та Аргентині труднощі в юності сприяли формуванню стійкості та мети в дорослому житті.

У кого щастя вища?

Глобально, чоловіки і жінки мають подібні показники добробуту. Але в окремих країнах – різниця суттєва. Наприклад, у Японії жінки щасливіші, ніж чоловіки, а в Бразилії – навпаки.

Висновок

Попри культурні відмінності, люди у всьому світі прагнуть одного: бути щасливими, здоровими, мати сенс у житті та близьких людей поруч.

Глобальне дослідження процвітання – це лише початок. Воно відкриває шлях для подальших локальних досліджень, які враховують особливості кожної культури. І найголовніше – воно показує, що справжнє щастя доступне кожному, незалежно від доходу чи країни проживання.