Експерт розповів, яка “начинка” для ядерної бомби підходить Україні

У випадку з Україною слід розглядати створення ядерної зброї на основі атомної бомби, зазначає оскільки без неї створити термоядерну просто неможливо. А у свою чергу атомну бомбу можна створити двома різними способами: за допомогою урану або плутонію. Керівник проєкту “Ядерне озброєння Росії” Павло Подвиг розповів російській службі “Радіо Свобода”, який саме спосіб більше підходить Україні та чому.

Як розповідає експерт, для створення ядерної зброї потрібен ізотоп урану U-235, причому в природному урані його всього 0,7%, решта (понад 99%) припадає на непридатний для створення зброї ізотоп урану U-238. Для того, щоб перетворити звичайний уран на збройовий, його потрібно збагатити, тобто збільшити частку урану-235 приблизно до 90%, оскільки він здатний підтримувати необхідну для вибуху ланцюгову реакцію.

Збагачення відбувається головним чином за допомогою центрифуг. Це вимагає величезних потужностей і великої кількості повторень. При цьому Подвиг зазначає, що Україна на сьогодні не має виробництв, технологій, фахівців та досвіду для подібних процесів, однак він не виключає, що вибудувати все це, нехай і буде довго, складно і дорого, але за бажання все-таки можливо.

Другий, більш реальний варіант для України – плутоній. У природі його, на відміну від урану, взагалі немає – він накопичується під час функціонування ядерних реакторів, які працюють на паливі з урану, за рахунок його опромінення.

Плутоній теж буває збройовим та реакторним (це залежить від різної частки ізотопів у їхньому складі), але реакторний плутоній може використовуватися у військових цілях, хоча помітно ускладнює створення боєзарядів.

Для отримання спеціального збройового плутонію потрібен спеціальний промисловий ядерний реактор, якого Україна не має. Натомість звичайного реакторного плутонію в України, як писала газета The Times, сім тонн, і цього теоретично може вистачити на кілька сотень ядерних бомб. Однак увесь він міститься у відпрацьованому паливі, яке є дуже радіоактивним.

Щоб виділити звідти плутоній, потрібно мати роздільне радіохімічне виробництво, і його можна  побудувати, тут проблеми немає, зазначає експерт, однак проблема в тому, що воно дуже помітне.

“Інше питання, що це досить помітна штука, і сховати її практично неможливо, так само як і сховати спеціалізований реактор, який би теж не завадив. А ось каскад центрифуг зі збагачення урану можна сховати хоч у підвалі, і ніхто нічого не знайде”, – зазначає експерт.

Однак все одно “плутонієвий шлях” значно простіший за “урановий шлях”, оскільки побудувати реактор і радіохімічне виробництво набагато легше, ніж вибудувати всі необхідні системи для роботи ядерної зброї на урані.