Земля закипає і це не жарти. NASA показало, як викиди CO2 тривожно ширяють над планетою (відео)

Нас більше не лякають кліматичною кризою планети — вона вже тут, внаслідок чого світ зіткнувся з неймовірними хвилями спеки, посухи та лісових пожеж. Дані свідчать про те, що останні 13 місяців, по суті, стали найспекотнішими в історії спостережень, а в липні вже було встановлено щонайменше два температурні рекорди, пише Science Alert.

Планета закипає і на те є кілька причин, проте найбільш значущою, на думку дослідників, є парникові викиди та видобуток корисних копалин, від яких ми все ще не здатні відмовитися. Щоб укотре звернути увагу людства на проблему кліматичної кризи, NASA опублікувало дивовижне відео, що показує, як потоки вуглекислого газу циркулюють в атмосфері Землі.

Експерти NASA картують викиди людства, а потім використовують ці дані, щоб візуально відобразити кліматичну картину світу. У новому відеоролику студія наукової візуалізації NASA показала, як вітер і повітряні потоки переміщали викиди CO2 в атмосфері Землі з січня по березень 2020 року. Відео з високою роздільною здатністю наближається і показує, як окремі джерела вуглекислого газу, зокрема електростанції та лісові пожежі, забруднюють нашу атмосферу.

За словами кліматологині Леслі Отт, вони з колегами намагаються виявити та візуалізувати, звідки береться вуглець і як саме він впливає на нашу планету. Такий простий спосіб як візуалізація є надзвичайно наочним і, на думку експертів, може привернути увагу громадськості.

Дослідження показує, що більша частина вуглецю над США, Південною Азією та Китаєм надходить із промисловості, електростанцій і транспорту. Водночас над Африкою і Південною Америкою найбільша частина викидів зумовлена спалюванням, зокрема лісовими та сільськогосподарськими пожежами, а також розчищенням земель. Викиди також походять від викопного палива, наприклад, нафти та вугілля.

Поглянувши на візуалізацію, можна помітити, що викиди непостійні, а ніби “пульсують”. Науковці зазначають, це пов’язано з тим, що лісові пожежі, наприклад, частіше спалахують вдень, а вночі — сповільнюються. Водночас удень дерева та рослини фотосинтезують, споживаючи вуглець і виділяючи кисень, а масиви суші та океани діють як поглиначі CO2.

Автори дослідження зазначають, що їхня візуалізація базується на GEOS — системі спостереження Землі, інтегрованій для моделювання пов’язаних атмосфери, океану та наземних земних систем. NASA називає її “моделлю аналізу погоди високої роздільної здатності” і використовує суперкомп’ютери для відображення того, що відбувається в атмосфері.