Загадка з печери Петралона: 300-тисячолітній череп, який не вписується у жодну теорію еволюції

Знахідка, виявлена у вапняковій печері неподалік Салонік, продовжує тримати науковий світ у напрузі. Череп віком близько 300 тисяч років став справжньою головоломкою для палеоантропологів: він настільки унікальний, що вчені не можуть класифікувати його ні як прямого предка сучасної людини (Homo sapiens), ні як неандертальця. Ця “біла пляма” в історії людства змушує дослідників переглядати звичне дерево еволюції.

Покритий товстим шаром темно-коричневого кальциту, цей артефакт буквально вріс у стіну печери за сотні тисячоліть. Попри відсутність нижньої щелепи, збережена частина демонструє дивну суміш рис, які не характерні для жодного відомого виду того періоду, пише Iflscience.

Homo heidelbergensis: спільний предок чи тупикова гілка?

Новий сплеск інтересу до грецького черепа виник через його неймовірну схожість із африканською знахідкою із Замбії. Більшість фахівців схиляються до думки, що обидва зразки належать до Homo heidelbergensis — загадкового виду, який вважається ймовірним спільним предком сучасних людей та неандертальців.

• Морфологічний парадокс: Череп поєднує масивні надбрівні дуги стародавніх гомінідів із об’ємом мозку, близьким до сучасної людини.
• Глобальна популяція: Подібність зразків із Європи та Африки підтримує гіпотезу про існування єдиної розгалуженої популяції Гейдельберзької людини в середньому плейстоцені.
• Складна генетика: Попри зовнішню схожість, вчені підозрюють, що реальна історія змішування видів була значно заплутанішою, ніж вважалося раніше.

Новітні технології розкривають вік

Тривалий час датування знахідки було предметом палких дискусій, оскільки різні методи давали похибку у сотні тисяч років. Лише у 2025 році завдяки аналізу уранового ряду в кальциті вдалося отримати точну цифру — приблизно 286 тисяч років (±9 тис.). Професор Кріс Стрінгер із Музею природознавства в Лондоні зауважує, що цей показник є мінімальним, і насправді череп може бути ще старішим.

Це відкриття підтверджує, що в період, коли на планеті панували Homo heidelbergensis, еволюційний шлях людства вже починав розгалужуватися. Тепер вчені намагаються зрозуміти, як саме цей “грецький мешканець” пов’язаний із першими групами Homo sapiens, що з’явилися в Африці приблизно в той самий час.