Учені заявили про те, що серія найсильніших посух, які тривали десятиліттями, згубила Індську або Хараппську цивілізацію, одну з перших цивілізацій світу, повідомляє Live Science.
Цивілізація долини Інду процвітала між 5000 і 3500 років тому в регіоні, який простягався вздовж сучасного кордону Індії та Пакистану. Представники цивілізації заснували такі міста, як Хараппа і Мохенджо-Даро, з розвиненими системами водокористування. Вони також створили писемність, яку досі не розшифрували сучасні вчені, і подорожували до Месопотамії, з якою вели торгівлю.
Причини занепаду цивілізації були причиною суперечок між ученими. У новому дослідженні вони стверджують, що ключову роль зіграли руйнівні посухи.
“Послідовні сильні посухи, кожна з яких тривала понад 85 років, ймовірно, зіграли ключову роль в остаточному падінні цивілізації долини Інду”, — йдеться в заяві наукової групи. Вчені з’ясували, що в міру того, як посухи посилювалися, люди переселялися в регіони, які все ще зберігали водні ресурси. Але в кінцевому підсумку міста по всьому регіону занепали.
Столітня посуха, що почалася близько 3500 років тому, “збігається з широкомасштабною деурбанізацією і культурним запустінням великих [міст]”, — заявили вчені.
Під час дослідження вчені використали три масштабні моделі глобального клімату, які використовують величезний масштаб даних про клімат протягом тисяч років. З їхньою допомогою дослідники змогли з’ясувати, як змінювалися опади і температура 5000-3500 років тому в регіоні, який населяла Індська цивілізація. Усі три моделі показали наявність посух.
“Послідовне зниження кількості опадів з 5000 до 3000 років [тому] у всіх моделях гарантує, що такі особливості, як багатовікові посухи, ослаблення мусонів або зрушення в кількості зимових опадів, є реальними, стійкими сигналами, а не артефактами однієї моделі”, — заявив провідний автор дослідження Хірен Соланкі, докторант Індійського технологічного інституту в Гандінагарі.
Вчені використали дані про опади і температуру в гідрологічній моделі, щоб визначити, як річки, струмки та інші водойми в регіоні змінювалися з плином часу. Вони порівняли отримані результати з археологічними даними, що показують розташування поселень, і виявили, що вони, як правило, з плином часу зміщувалися, щоб залишатися ближче до води.
Щоб перевірити ще раз результати, вчені вивчили попередні дослідження, присвячені швидкості зростання сталагмітів і сталактитів у печерах регіону. Ці утворення ростуть повільніше в періоди, коли опадів менше, що побічно свідчить про посуху. Дослідники також вивчили попередні роботи, що показують, як із часом змінювалися осадові відкладення в озерах регіону.
Подорожуючи, варто бути пильними щодо своїх грошей і документів, адже в деяких містах світу ризик…
Вченому вдалось виявити сліди давньої глобальної цивілізації, яка нібито існувала задовго до відомих історичних епох і залишила по всьому…
Деякі українці продають на OLX домашніх тварин, зокрема кошенят. Станом на початок лютого 2026 року…
Астероїд 2024 YR4 діаметром близько 60 м, який вчені вважали потенційно небезпечним для Землі, тепер, як…
В Україні для військовозобов’язаних, які порушують правила військового обліку, законодавством передбачені певні обмеження прав. Водночас…
Аналітик аграрного бізнесу пояснив, чому знеструмлення змусять українців платити більше за крупи. Попри те, що крупи…