Нессі повертається: вчені знайшли фотопастку, яка “полювала” за лохнеським чудовиськом

Унікальний підводний пристрій, відомий під іронічною назвою “Boaty McBoatface” знайшли під час місії в шотландському озері Лох-Несс. Цим предметом виявилася фотокамера, втраченою під водою ще у 1970 році. Вона була частиною експедиції з пошуку легендарного лохнеського чудовиська, пише IFLScience.

Легенди про існування загадкової істоти в Лох-Нессі існують століттями. Перші згадки датуються VII століттям, коли в біографії Святого Колумби йшлося, ніби у 565 році велетенський монстр напав на плавця, але втік після наказу святого. Справжня популярність легенди прийшла у 1930-х — разом із розповідями про “дракона чи доісторичного монстра” та знаменитим знімком 1934 року, на якому нібито зафіксовано Нессі.

З того часу проводилися численні дослідження, спрямовані на пошук доказів або спроби пояснити феномен більш реалістичними версіями — наприклад, незвичними рибами.

У 1970 році до одного з таких пошуків долучився професор Рой Маккал з Чиказького університету, який встановив серію фотопасток під водою, сподіваючись зловити на плівку загадкового гіганта.

Через 55 років одна з цих камер була знайдена на глибині близько 180 метрів. Що найвражаюче — камера залишалася цілою.

“Це була геніальна фотопастка, яка складалася із заводної камери Instamatic із вбудованим спалахом, що дозволяло зробити чотири знімки”, — розповів Адріан Шайн, який був учасником оригінального проєкту та допоміг ідентифікувати знахідку. “Примітно, що корпус зберігав камеру сухою протягом останніх 55 років, лежачи приблизно на 180 м у глибині озера Лох-Несс”.

На пристрій натрапили випадково — під час тестового занурення апарату від Національного океанографічного центру Великої Британії. Камеру виявили завдяки тому, що швартовка зачепилася за гвинт апарата.

“Озеро Лох-Несс на глибині 230 метрів є ідеальним місцем для тестування нашої робототехніки, її датчиків і систем, перш ніж їх розгортати в глибинах океану, щоб допомогти відповісти на важливі питання”, — прокоментував інженер з експлуатації ALR Сем Сміт. “Хоча це була не та знахідка, яку ми очікували зробити, але ми раді, що цією частиною історії полювання на Нессі можна поділитися”.

Після повернення пристрою на сушу плівку проявили. Хоча на знімках не було знайдено жодних підтверджень існування Нессі, сам факт того, що камера спрацювала й збереглася, став справжньою сенсацією.

Зараз камеру та плівку передано до Центру Лох-Несс у Драмнадрочіті, де їх покажуть відвідувачам — як рідкісну капсулу часу з глибини та минулого.