Погані новини для алергіків: гіпоалергенних кішок і собак не існує

Від 10 до 20% людей у всьому світі страждають від алергії на кішок і собак, а це досить велика кількість людей, які не можуть уживатися з двома найпопулярнішими видами домашніх тварин, пише Inverse.

Здається, що проблему можна вирішити за допомогою гіпоалергенних порід собак і котів, але чи так це насправді?

За словами ветеринара і професора дерматології в Коледжі ветеринарної медицини Університету Міннесоти Санди Кох, кішки і собаки виробляють кілька алергенних білків. Найпоширеніші з них містяться в слині, відмерлих частинках шкіри або лупи.

У людей з алергією на такі білки може з’являтися безліч неприємних симптомів, таких як чхання, свербіж або кашель.

“Деякі домашні тварини вважаються гіпоалергенними, а це значить, що вони, ймовірно, не викличуть алергічної реакції, але в деяких випадках все ж таки можуть”, — каже Кох.

До таких порід собак належать голі тер’єри, пуделі, бішон-фрізе та шнауцери, серед кішок — корніш-рекси та голі сфінкси. Вважається, що ці породи тварин не так сильно линяють або взагалі не мають шерсті, але ця особливість може взагалі не мати жодного значення.

Річ у тім, що собаки можуть виробляти алергени в кров, передміхуровій залозі та анальних залозах, водночас коти виробляють алергени в сальних залозах шкіри, анальних залозах, крові, а коти — в сечі.

Алергени, які містяться в сечі, становлять особливу проблему, оскільки кішки і собаки, доглядаючи за собою, поширюють алергенні білки по всьому своєму тілу. Такі сполуки можуть бути присутніми в повітрі протягом кількох тижнів. Тому навіть якщо тварина не має шерсті, вона все одно може викликати алергію.

У рамках проведених досліджень, не було виявлено будь-якої різниці в кількості алергенів у повітрі будинків із гіпоалергенними собаками та звичайними. Вчені також взяли зразки шерсті 196 гіпоалергенних собак і 160 звичайних, а ще зразки пилу, що переноситься повітрям, у будинках. Результати показали, що алерген Can f 1, який міститься у більшості собак, містився майже у всіх зразках пилу та шерсті.

Інше дослідження також проаналізувало рівень Can f 1 у пробах пилу з будинків, де мешкали гіпоалергенні собаки та звичайні. У цьому випадку рівні алергенів у будинках особливо не відрізнялися.

Невелике дослідження, в якому взяли участь 14 кішок, показало, що гіпоалергенні тварини справді поширюють менше алергену Fel d 1, як порівняти зі звичайними породами.

Водночас науковці попереджають, що наразі немає наукових доказів того, що гіпоалергенні тварини справді ефективні.

“Правда полягає в тому, що всі домашні тварини з шерстю потенційно можуть викликати реакцію у людей, які страждають на алергію. На сьогодні жодна порода не має науково доведеної “стійкості до алергії”, — підкреслює ветеринар.

Ба більше, навіть лисі тварини можуть поширювати алергени за допомогою своєї слини, крові, залоз, і хутро не є найважливішим фактором.