Мікроскопічні частинки пластику — мікропластик — усе частіше виявляють у воді, повітрі та навіть у наших тілах. Вони надходять із синтетичного одягу, кухонного приладдя, косметики та побутових речей. Через свою надзвичайну стійкість мікропластик майже не розкладається й накопичується в навколишньому середовищі.
Вода як основне джерело потрапляння мікропластику
За даними нового систематичного огляду наукових досліджень, суттєва частина нашого контакту з мікропластиком відбувається через питну воду. Хоча очисні споруди видаляють певну кількість мікропластику, сучасні технології не гарантують повного очищення.
“Більшість очисних споруд знижує рівень мікропластику, але повністю усунути його неможливо з поточними методами,” — пояснює професорка Університету Техасу в Арлінгтоні, Ун-Джун Кім.
Потенційна шкода для здоров’я: від запалення до раку
Науковці зазначають, що мікропластик часто переносить інші шкідливі речовини, як-от PFAS, бісфеноли та залишки антибіотиків. Навіть у малих концентраціях ці речовини можуть спричинити:
- запалення;
- окислювальний стрес;
- порушення імунної системи;
- ризик серцево-судинних захворювань;
- розвиток онкологічних захворювань.
Окреме дослідження виявило високі концентрації мікропластику в артеріях пацієнтів, які перенесли інсульт, що викликає ще більшу тривогу щодо його впливу на життєво важливі органи.
Відсутність стандартів та регуляцій — ще одна проблема
Одна з головних перепон у боротьбі з мікропластиком — відсутність універсального визначення цього явища та єдиних методів вимірювання його рівня у воді. Це значно ускладнює оцінку масштабу проблеми.
“Нам потрібні стандартизовані методи аналізу, аби розуміти, наскільки ефективні технології очищення,” — каже провідна авторка дослідження, Дженні Кім Нгуєн.
Що можна зробити вже зараз?
Попри відсутність жорсткого державного регулювання, кожен може зменшити особисте споживання мікропластику:
- Вибирайте одяг з натуральних матеріалів, щоб зменшити викид мікроволокон під час прання.
- Використовуйте фільтри для води, здатні затримувати дрібні частинки.
- Зменшуйте споживання одноразового пластику вдома та на роботі.
- Не нагрівайте пластик у мікрохвильовках — це може вивільнити більше токсичних речовин.
Висновок
Мікропластик уже проник у наше щоденне життя — з їжею, повітрям і водою. Його вплив на здоров’я ще до кінця не вивчений, однак вже зараз існують тривожні сигнали. Щоб захистити себе та довкілля, важливо діяти на рівні як особистого вибору, так і державної політики.
