Відомо, що кишечник населяють бактерії, які допомагають травленню, формують імунітет і навіть впливають на настрій. А формують цю мікробну біоту переважно продукти, які ми споживаємо. Видання Earth розповіло, як на біоту нашого кишківника впливають молочні продукти.
Щоб зрозуміти, що таке мікробіом кишечника, у статті його порівняли з жвавим районом, який населяють трильйони мікроорганізмів – здебільшого бактерій, а також грибів та вірусів, які живуть переважно у товстій кишці. Вони допомагають розщеплювати частинки їжі, особливо клітковину, виробляючи коротколанцюгові жирні кислоти, такі як бутират. Бутират живить клітини товстої кишки та допомагає тримати запалення під контролем.
Ці мікроби також тренують імунну систему, допомагають засвоювати певні вітаміни та взаємодіють із нервовою системою через хімічні сигнали. Звідси і вираз “шосте почуття кишечника”.
Мікробіом у кожного трохи різний. Починаючи з народження, на формування впливають харчування, середовище, сон, наявність стресу, ліки, зокрема антибіотики. Різноманітність мікробіома зазвичай розцінюється позитивно: ширший спектр видів мікроорганізмів у кишечнику означає більш стійке та витривале співтовариство.
Тим часом єдиного «ідеального» мікробіома не існує, але на нього можна впливати за допомогою збалансованого харчування, регулярної фізичної активності, повноцінного сну та обережного використання антибіотиків.
Як відбувалося дослідження
Вчені провели дослідження, щоб дізнатися, як мікробіом кишечника впливає вживання різних молочних продуктів. І тому вони досліджували зразки слизової товстої кишки.
Учасниками стали дорослі, які проходили планову колоноскопію у шпиталі ветеранів у Х’юстоні. Ніхто з них не мав серйозних захворювань, які б могли спотворити результати. Під час процедури лікарі взяли крихітні біопсії слизової оболонки для аналізу.
Загалом команда проаналізувала 97 біопсій від 34 осіб. Перед цим учасники заповнили анкету про харчування, де були питання щодо вживання молока, сиру, йогурту та загального споживання молочних продуктів.
Оцінювали два основні показники: альфа-різноманітність, тобто скільки видів бактерій в одному зразку, та бета-різноманітність – наскільки відрізняються бактеріальні спільноти між двома людьми.
Аналіз враховував вік, індекс маси тіла, куріння, вживання алкоголю, стан здоров’я, загальну якість харчування та ділянку кишечника, з якої брали зразок. Це допомогло відокремити справжні зв’язки від випадкових.
Що з’ясували вчені
Люди, які пили більше молока і вживали більше молочних продуктів загалом, мали вищу альфа-різноманітність бактерій, що прикріплюються до слизової оболонки кишечника.
Бета-різноманітність також відрізнялася залежно від рівня споживання молока, сиру, йогурту та загальних молочних продуктів. Це означає, що харчові навички впливали на структуру бактеріального співтовариства.
Виділилися два відомі роди бактерій. Перший – Faecalibacterium – корисний, адже виробляє бутират, який живить клітини кишечника та зменшує запалення. Його було більше у тих, хто споживав більше молочних продуктів та молока.
Другий рід бактерій – Akkermansia – асоціюється зі здоровим бар’єром кишечника та найкращими метаболічними показниками. Їх також більше знаходили у тих, хто пив молоко.
Коли врахували кількість лактози в раціоні, зв’язок між молоком та мікробами послабшав. Це вказує на можливу роль лактози як пребіотика – їжі для певних бактерій. Це логічно, припустили вчені, адже молоко містить лактозу, а в більшості твердих сирів майже немає.
Сир не повторив «ефекту молока»: його більше споживання асоціювалося зі зниженням кількості певних бактерій, зокрема Bacteroides та Subdoligranulum. За йогуртом висновків зробити не вдалося: його споживання було надзвичайно низьким (в середньому лише кілька ковтків на день). Відповідно, не виявили чітких зв’язків із різноманітністю мікробів, а класичні йогуртові культури – Lactobacillus та Bifidobacterium – були на слизовій оболонці в дуже низьких кількостях.
Таким чином, різні молочні продукти впливають на мікробну спільноту стінки кишечника по-різному.
Якщо ви добре переносите молочні продукти та п’єте молоко, мікробна спільнота на поверхні вашого кишечника може бути різноманітнішою. Якщо ж основним молочним продуктом у вашому раціоні є сир, ефекти можуть залежати від його виду, від загального харчування (особливо клітковини) і від індивідуальних особливостей мікробіома.
Якщо ви погано переносите лактозу, пребіотичні волокна з бобових, вівса, бананів, цибулі чи спаржі можуть мати корисні бактерії іншим шляхом.
Зазначається, що для більш чіткого розуміння цих механізмів потрібні масштабніші та триваліші дослідження на різних групах людей. Поки що можна сказати: те, що ви наливаєте в склянку і кладете на тарілку, відображається у вашому кишечнику цілком вимірним способом.
