Щастя спекулянтів: прогноз валютного курсу на початок лютого

Після того, як курси долара та євро встановили історичні рекорди щодо гривні, наша нацвалюта трохи зміцнилася. Чи надовго збережеться цей тренд і які курси побачимо цього тижня на міжбанку та готівковому ринку, розповідає фінансовий аналітик Мінфіну Олексій Козирев. 

Загострення протистояння «США-Іран» змусило світових інвесторів сильно занервувати. Нервовості також додавало майбутнє засідання Федрезерва, рішення щодо ставок якого зберігало інтригу. Одночасно продовжувався кастинг на позицію голови ФРС. Це грало на посилення позицій золота та срібла у світі, а також деяких валют-притулків. У результаті золото на піку напруженості злетіло понад $5 500 за унцію, срібло — до позначок близько $121, а швейцарський франк щодо долара зміцнився до рівнів близько 0,762 франка за долар.

Проте напруга зберігалася недовго і почала спадати після низки позитивних сигналів: ФРС США озвучив своє рішення (регулятор зберіг ставки на поточному рівні), Трамп висунув колишнього члена Ради керуючих ФРС Кевіна Ворша на посаду наступного голови Федеральної резервної системи та оголосив про можливе енергетичне перемир’я між Україною та рф. Все це дещо заспокоїло інвесторів як щодо перспектив долара, так і подальших подій на ринку дорогоцінних металів.

Спекулянти, бажаючи зафіксувати прибуток за золотом та сріблом, почали закривати свої позиції. У результаті золото обвалилося до рівнів близько $4 892 за унцію, а срібло — до $85,275 за унцію на момент написання статті. Частково відвоював свої позиції у євро й долар — до рівнів близько 1,185 долара на момент написання статті, а, порівнюючи зі швейцарським франком, нацвалюта США зміцнилася до 0,773 франка. 

“Здавалося б, ринки мали б трохи заспокоїтися. Але цього не відбувається. Інвесторам не дають розслабитися політичні новини з Китаю, де пройшли серйозні зачистки військових із заміною їх на лояльніших до керівника КНР Сі Цзіньпіна людей. Це посилило побоювання майбутньої війни КНР із Тайванем. Не викликає великого оптимізму в інвесторів суперечлива інформація щодо переговорів про закінчення війни в Україні. Усе це як безпосередньо, так і опосередковано тисне на ринки, і знову залучає на них значні обсяги спекулятивного капіталу”, – каже Олексій Козирев.

На думку експерта, підвищена волатильність ринків збережеться й цього тижня як за рахунок геополітики, так і за рахунок суто економічних чинників. А їх безліч — від бажання значної кількості країн позбутися долара, як засобу в розрахунках, до гри самих Штатів на ослаблення своєї валюти для посилення позицій американських товарів на світових торговельних ринках. У подібній ситуації курс долара стає додатковою фінансовою зброєю у світових торговельних війнах. І це робить Україну в цій глобальній геополітичній грі ще уразливішою фінансово.

До вже названих чинників цього тижня додадуться новини із засідання ЄЦБ щодо монетарної політики, яке відбудеться 4−5 лютого. Аналітики очікують, що регулятор збереже ключові ставки на поточному рівні (за базовим сценарієм — щонайменше до літа 2026 року) через стабілізацію інфляції в межах 2%, що повністю відповідає цілям Європейського центрального банку. Проте ЄЦБ може вчинити всупереч очікуванням ринку. І для такого сценарію є декілька причин. На тлі досить слабкого зростання ВВП у межах прогнозних 1,2−1,4% за 2026 рік несподівано швидке просідання долара США щодо євро (з січня 2025 року 1,02 до січня 2026 року 1,18−1,19) істотно знижує конкурентоспроможність європейських товарів у регіонах світу, орієнтованих на долар США.

На тлі продовження війни РФ проти України, постійних торговельних війн, необхідності збільшувати витрати Євросоюзу на оборону та сильного економічного розшарування всередині самого ЄС, дії ЄЦБ для ослаблення євровалюти знаходять дедалі більшу підтримку у ділових колах Європи. Відкрито про це вже заявив в інтерв’ю Financial Times голова Національного банку Австрії та член ради ЄЦБ Мартін Кохер. Він наголосив, що подальше посилення євро може призвести до зниження цін на імпорт та вплинути на прогноз ЄЦБ щодо інфляції. Серед заходів протидії агресивній девальвації долара, які можуть послабити євро та простимулювати економічне зростання у Євросоюзі, аналітики називають зниження ставки ЄЦБ на 0,25% річних.

Інтрига полягає в тому, коли саме ЄЦБ вирішить, що рівень пари євро/долар, що склався, вже шкодить європейській економіці, і продовжить цикл зниження ставки на чергові 0,25% річних.
З огляду на те, що ФРС США 28 січня зберіг свої ставки на колишньому рівні, ЄЦБ може дозволити собі теж почекати зі зниженням ставок. Саме такого рішення чекають від ЄЦБ 5 лютого ринки, але якщо європейський регулятор вирішить інакше, глобального валютного ралі за парою євро/долар не уникнути.

“Мій прогноз: цього разу свої ставки ЄЦБ все ж таки збереже на тому ж рівні: депозитна ставка 2% річних, ставка рефінансування 2,15% річних, а ставка за маржинальними кредитами 2,4% річних. І в цьому випадку 4−5 лютого, перед і під час оголошення рішень засідання ЄЦБ, коливання за парою євро/долар перебуватимуть у межах від 0,55 до 1,2 цента на євро. Для України це означає коливання курсу євро щодо гривні в межах 23−51 копійки на євро”, – каже Олексій Козирев.

Серед українських чинників, які вплинуть на поведінку нашого валютного ринку, він відзначає:

• Початок нового звітного періоду. У понеділок, 2 лютого, активність на міжбанку буде нижчою від звичайної, оскільки клієнти і самі банки підбиватимуть перші підсумки минулого місяця і остаточно визначатимуться із завданнями на новий звітний період. Це завжди знижує обсяги операцій на торгах, а вже наступного дня валютний ринок входить до свого звичайного ділового ритму. У результаті, за моїми прогнозами, 2 лютого обсяги операцій на міжбанку за системою Блумберг становитимуть не більше $210 млн — 245 млн, а з 3 до 6 лютого вони повернуться до щоденних рівнів у $250 млн — 295 млн.
• Інтервенції НБУ, активність клієнтів та імпорт дефіцитної електроенергії та пального. Останнім часом через блекаут, обстріли рф критичної та енергетичної інфраструктури України надходження валютного виторгу знижується. Це змусить Нацбанк активніше бути присутнім на торгах із продажем валюти, щоб покрити потреби в ній компаній, які забезпечують електрикою, газом і паливом ЖКГ і оборонку.
• Чергове сильне похолодання також ситуативно збільшить споживання енергоносіїв, що сукупно тиснутиме на гривню на міжбанку та гратиме на користь підвищення курсу долара та євро в Україні. Тому принциповими для тренду курсу цього тижня будуть обсяги продажу долара Нацбанком, частота його виходів на ринок із інтервенціями та їх цінники.

«Дешево» НБУ не продаватиме долар, але й сильно задирати котирування він не може: значне зростання курсу здатне провокувати нові стрибки цін у країні на імпортні товари та пальне. У результаті Нацбанк намагатиметься максимально згладжувати стрибки курсу долара на міжбанку та опосередковано протистояти значній волатильності євровалюти щодо гривні. За моїми прогнозами, Нацбанк для підтримки гривні на торгах за тиждень витратить із золотовалютних резервів щонайменше $840 млн — 1 100 млн”, – каже Олексій Козирев.

Прогноз на період із 2 до 6 лютого 2026 року

“При прогнозному коридорі за парою євро/долар у межах від 1,181 до 1,1920 долара за євро та коридорі на міжбанку за доларом у межах 42,65 — 43,20 гривень, при перерахуванні пар євро/долар та долар/гривня, ми виходимо на курс безготівкового євро в межах від 50,36 гривень до 51,49 гривень. З огляду на політику, що проводиться Нацбанком із максимального згладжування валютних коливань, коридор за безготівковим євро на торгах, за моїм прогнозом, перебуватиме в межах від 50,50 до 51,40 гривень за євро. З огляду на міжнародну волатильність пари євро/долар, Нацбанк намагатиметься не допускати значного подорожчання євро на українському ринку, штучно придушуючи курс долара щодо гривні на міжбанку, якщо євро значно зростатиме в парі євро/долар на зовнішніх ринках. Якщо пара євро/долар припинить рухатися у бік подорожчання євро, Нацбанк припинить придушувати курс долара на нашому ринку”, – каже Олексій Козирев.

Експерт зазначає, що за наявності значних золотовалютних резервів (на 1 січня — $57,3 млрд) Нацбанк має можливість тримати ситуацію на валютному ринку України під своїм повним контролем. Але з огляду на зростаючі геополітичні, військові та валютні виклики та ризики, роботи Нацбанку найближчим часом вочевидь побільшає.

На думку аналітика, з огляду на збереження підвищених ризиків як на міжнародних ринках, так і в Україні, більшість обмінників фінкомпаній та банків виставлятимуть широкий спред: від 20 до 35 копійок за доларом та від 20 до 50 копійок — за євро. Особливо 4−5 лютого, коли волатильність євро як на світовому ринку, так і опосередковано на міжбанку перебуватиме на максимумі. Оптові обмінники (при операціях від 1 000 доларів або євро) пропрацюють цей тиждень зі спредом за доларом та євро в межах 15−25 копійок. При значних коливаннях курсу безготівкового долара або євро на міжбанку або на світовому ринку за парою євро/долар обмінники оперативно змінюватимуть свої цінники протягом дня.

За готівковим доларом коридор цінників купівлі та продажу в банках перебуватиме в межах від 42,30 до 43,60 гривень, а в обмінниках фінкомпаній — від 42,35 до 43,55 гривень. Котирування за готівковим євро в банках перебуватимуть у межах коридору купівлі та продажу від 50,30 до 51,75 гривень. У пунктах обміну валюти фінкомпаній цей коридор перебуватиме в межах від 50,40 до 51,70 гривень.

На думку експерта, для всіх днів цього тижня на готівковому ринку буде характерний значний розкид котирувань прийому та продажу як за доларом, так і за євро. Це зробить можливою спекулятивну гру на купівлі громадянами валюти в одних банках чи мережах обмінних пунктів та перепродажу в інших фінустановах чи обмінниках.