Влада підвищує податки з бідних та ігнорує махінації багатих – економіст знайшов хитрі схеми

Економіст Олексій Кущ піддав критиці урядовий законопроєкт N11416-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану. Він вважає, що у пошуку грошей на покриття дефіциту бюджету законодавці пішли екстенсивним шляхом – зібрати більше податків з тих, хто ще платить (збільшити ставку військового збору для звичайного населення та ставки оподаткування мікробізнесу). Тобто з бідних. На його думку, більш правильний, але й більш складний шлях брати ті ж самі суми податків з тих, хто їх не платить і платити не збирається. Тобто з багатих. 

“Шляхом детінізації торгівлі, дійсно, можна знайти резерви наповнення держбюджету. І для цього не потрібно збільшувати податки для населення. Певну «наводку» на те, де шукати, дала колишня уповноважена США з питань відновлення України, Пенні Пріцкер. Вона каже, що значна частина тіньової економіки в Україні, яка не платить податки є на ринку побутової електроніки.

Мова про компанії, які завозять товари за «сірими схемами» і за «сірими схемами» їх реалізують”, – пише економіст. 

Серед схем уникнення оподаткування великим бізнесом Олексій Кущ називає утворення конгломератів ФОПів, які концентруються навколо «материнської» торгової мережі.
“Маючи двісті ФОПів, зареєстрованих на менеджерів, касирів, водіїв або на підставних осіб, можна сформувати валовий оборот річної виторгу в розмірі 1 млрд грн. І замість 20% ПДВ на імпорт, заплатити лише 5% єдиного податку з «ручних ФОПів». А податок на прибуток не платити взагалі. Весь ринок електроніки охопити для аналізу складно, товар їде з різних країн, один Китай чого вартує. Тому я сконцентрувався виключно на продукції американської Apple. Я спробував визначити обсяг схемного обороту, пов’язаного із продажем контрабандної (сірої) побутової техніки в Україні в системі онлайн-торгівлі”, – пише Олексій Кущ.

Методика розрахунку наступна: сайт https://www.similarweb.com/ru/ дає дані про відвідуваність сайтів торгівельних компаній. Економіст взяв для аналізу 16 магазинів збуту Apple в річному вимірі, але їх значно більше. Є показник конверсії трафіку, умовно п’ять зі 100 відвідувач сайту щось купують. І є середній чек такої покупки.

“Одразу зауважу, що вказані онлайн компанії ніхто не звинувачує. Моя мета – за допомогою непрямих методів адміністрування податків, визначити орієнтовний обсяг гіпотетично можливих податкових зобов’язань. Отже, орієнтовний річний обіг компаній з онлайн-торгівлі “яблучною” технікою складає приблизно 280-300 млн дол на рік. У випадку сплати податку на додану вартість при імпорті, ці компанії мали б заплатити в державний бюджет еквівалент 50 млн дол або майже 2 млрд грн щорічно. Але є великі сумніви у тому, що саме така сума податків була сплачена при імпорті такої техніки цими онлайн-магазинами. Гіпотетично припустимо, що імпорт цих товарів було оформлено на ФОПи (реальний стан речей має виявити спеціальне розслідування таких операцій уповноваженими державними органами). В такому випадку сума податку може скласти лише еквівалент …. 15 млн дол”, – пише Олексій Кущ.

Він вважає, що якщо це відповідає дійсності, то різниця між фактично сплаченими податками та сумою податкових зобов’язань, визначених за допомогою непрямих методів, може скласти майже 35 млн дол. Це лише ПДВ на імпорт. А є ще податок на прибуток. 

“Якщо припустити середню норму рентабельності продаж на рівні 50%, то прибуток групи компаній з онлайн-торгівлі лише за продукцію Apple може скласти до 150 млн доларів на рік, а сума податку на прибуток (18%) – 27 млн дол або 1,1 млрд грн на рік. Але таких сум державний бюджет скоріше за все не отримав. Отже, орієнтовний максимальний гіпотетичний недобір податків в системі онлайн-торгівлі продукцією Apple може скласти понад 60 млн дол на рік в еквіваленті (ПДВ + податок на прибуток)”, – зазначає Олексій Кущ.

Економіст зазначає, що у 2023 році в Україну офіційно завезли 250 тис. айфонів, а зареєстрували у системі – 940 тис. штук. Де взялись майже 700 тис. дорогих гаджетів?

“Але наведені мною цифри – це верхівка айсберга. Мова йде лише про онлайн-торгівлю та продукцію Apple. Зазвичай, онлайн-торгівля – це лише 40% реального торгового обороту, а продукція Apple – це менша частка ринку. Отже, збільшуйте суму недобору податків у 60 млн дол у рази”, – каже Олексій Кущ.

Які податки планують підвищити?

29 серпня Фінансовий комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований законопроєкт N11416-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану.  Він передбачає:

• підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
• встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку III групи;
• встановлення військового збору для ФОП – платників єдиного податку І, II та IV групи на рівні 10% мінімальної ЗП. Визначено, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан;
• встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
• вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків у цілях оподаткування прибутку підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
• щомісячне подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.