Ринок купівлі-продажу сільськогосподарських земель, що відкрився понад чотири роки тому, став не лише кроком до економічної свободи, а й полем для нових шахрайських схем.
Попри розширення контролю та лімітів на володіння, кількість афер лише зростає, пише видання Новини LIVE.
Юрист Олег Рожков зазначає, що шахраї використовують як старі, так і нові методи — їхня мета незмінна — заволодіти чужою землею, незалежно від того, хто перед ними: покупець, продавець чи спадкоємець.
Три зони ризику
Експерт умовно поділяє територію України на три типи ризику:
- зону високої інвестиційної привабливості,
- зону складних земельних відносин,
- зону правової невизначеності.
Кожна має свої особливості, проте спільним залишається одне — високий рівень шахрайських дій.
Як діють у родючих регіонах
У регіонах із найродючішими чорноземами земля є найціннішим активом, тому саме тут фіксують найбільше афер.
— Шахраї маніпулюють переважним правом орендарів, підробляють документи від імені власників, навіть померлих, — пояснює юрист.
Поширені й фіктивні договори дарування або довічного утримання, через які незаконно перереєстровують землю. Часто власники дізнаються про втрату ділянки, коли її вже кілька разів перепродано.
Земельні суперечки як поле для підробок
У місцевостях, де землеволодіння дрібне, а документи оформлені ще у 1990-х, ризики не менші. Невизначені межі наділів і застарілі кадастрові записи відкривають простір для фальшивих заповітів, зміни меж або навіть захоплення земель.
— Судові процеси тривають роками, а поки власник доводить своє право, його землю вже можуть обробляти інші, — зазначає Рожков.
Найнебезпечніша зона — правова невизначеність
Найгостріші проблеми виникають у регіонах, що постраждали від бойових дій чи окупації. Знищені архіви, втрачені кадастрові дані та документи створюють сприятливі умови для афер.
— Часто власники — внутрішньо переміщені особи, які втратили документи. Це дає змогу зловмисникам оформлювати ділянки на підставі підроблених чи «знайдених» паперів, а іноді навіть через незаконні реєстрації в окупаційних органах, — додає експерт.
Як убезпечити своє право на землю
Щоб не стати жертвою, юристи радять:
- регулярно перевіряти відомості про ділянку у Державному земельному кадастрі;
- зберігати копії документів у кількох місцях;
- не підписувати жодних угод без нотаріуса чи адвоката;
- одразу повідомляти правоохоронців про підозрілі дії.
— Поки триває війна і система лише відновлюється, земля залишається одним із найцінніших активів. Тож варто бути пильними, щоб не втратити своє, — підсумував Рожков.
