Росія захлинається у нафтовій кризі, Путін може піти ва-банк, – The Telegraph

Російський диктатор Володимир Путін опинився у найскладнішому становищі за роки свого правління — економічна війна виснажує Росію швидше, ніж армія отримує перевагу на фронті. Літній наступ, який у Кремлі вважали переломним, провалився: щодня Росія втрачала близько 800 солдатів, не просунувшись ані на крок, пише редактор відділу світової економіки газети The Telegraph Амброуз Еванс-Прітчард.

“Росіяни продовжують атакувати безпілотниками, але не досягають жодної стратегічної мети”, — заявив колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.

Українські дрони дістають до серця Росії

Серія точних українських ударів по нафтопереробних заводах фактично паралізувала значну частину енергетичного сектору РФ. За даними агентства “Нафтогаз”, 38% основних нафтопереробних потужностей країни не працюють.

Найглибший удар стався цього тижня — український дрон уразив Антипінський НПЗ у Західному Сибіру, за дві тисячі кілометрів від лінії фронту.

“Росія не може захистити ці активи. Це шокує багатьох, бо вони не вірили, що Україна здатна на такі глибокі удари”, — наголосив Загороднюк.

Через зруйновані заводи Росія змушена імпортувати пальне з Китаю, Кореї та Білорусі. Водночас 20 регіонів країни запровадили нормування пального, а заправки обмежують продаж бензину до 30 літрів.

Нафтова галузь, колись головне джерело доходів бюджету, опинилася в кризі: видобуток знизився до 9 млн барелів на день, а доходи від експорту впали до мінімуму за три роки — 546 млн євро на добу.

Аналітики Goldman Sachs прогнозують, що падіння цін на нафту може обвалити видобуток ще більше — до 7,5 млн барелів на день. Для Кремля це означає скорочення валютних надходжень і фіскальний колапс.

Зі зростанням дефіциту бюджет Росії вдається до відчайдушних кроків. У Кремлі розглядають навіть введення “податку на паразитизм” — для тих, хто не працює. Тим часом банки змушують кредитувати оборонку, що лише прискорює фінансову кризу.

Захід остерігається нового витка війни

Попри провали на фронті, воєнна економіка Росії досі працює на повну, і аналітики побоюються, що Путін може вдатися до нової ескалації, аби уникнути поразки.

“Він завжди підвищує ставки, коли справи йдуть погано. Ймовірність розширення війни в Європі зараз надзвичайно висока”, — застерігає Загороднюк.

Серед потенційних цілей називають Молдову, Сувалкський коридор або навіть естонську Нарву, де більшість населення — етнічні росіяни.

Додаткову небезпеку становить можливий неписаний пакт між Москвою та Пекіном. За словами джерел у колах безпеки, Сі Цзіньпін підтримує Росію, щоб США не могли повністю зосередитись на Китаї.

“Пекіну потрібно, щоб Росія залишалася у війні”, — відкрито заявив міністр закордонних справ КНР Ван І під час зустрічі з представниками ЄС в липні.

Загороднюк порівнює нинішню ситуацію з Кримською війною XIX століття, коли Росія програла не через військову поразку, а через економічне виснаження. Тоді цар Микола І також переоцінив свої сили, і врешті змушений був прийняти принизливі умови капітуляції.

Загороднюк переконує: