Ціни на продукти в Україні б’ють власні рекорди, а подекуди вже й перегнали вартість їжі в країнах Євросоюзу. Особливо відчутно це на прикладі сусідньої Польщі, де рівень доходів значно вищий, але вершкове масло дешевше на 20-25%. Чому українці платять більше?
Продуктова лихоманка по-українськи
За даними свіжого “Інфляційного звіту” НБУ, ціни на продукти в Україні з 2016 року в євро злетіли на 79%, тоді як у ЄС зростання було скромнішим – 46%. Причини цього буму – комплекс найгірших економічних факторів: війна, пандемія, перебої в логістиці, енергетичні кризи та кліматичні сюрпризи. До цього додається слабкість деяких місцевих галузей та невигідна податкова політика.
Їжа займає майже половину витрат середньостатистичного українця. Тож зростання цін на базові продукти, такі як хліб чи м’ясо, б’є по кишені дуже відчутно. І хоча частина продуктів (наприклад, овочі, соняшникова олія чи хліб) поки залишаються дешевшими за європейські завдяки потужному внутрішньому виробництву, ситуація стрімко змінюється.
Масло, молоко та свинина – вже дорожчі за європейські
Головним “антигероєм” стала вартість вершкового масла, яка в Україні вже перевищила польську. Це пояснюється вищою собівартістю виробництва та відсутністю державної підтримки галузі. Подібна ситуація спостерігається з молочною продукцією та свининою. Обсяги імпорту цих товарів зросли в рази: свинини завозимо у 4,4 раза більше, молока – майже у 2 рази, а яблук – у вісім разів. Парадокс у тому, що імпорт частково стримує ціни, але водночас це яскравий показник того, що власні галузі не витримують конкуренції та викликів.
Чому ми платимо більше?
Ключова причина – український ПДВ на продукти становить 20%. Для порівняння, у Польщі він 5%, а іноді навіть 0%. Це автоматично робить ціни в Україні вищими, навіть до розрахунку витрат на виробництво. Додатковим фактором є падіння гривні, яке на короткий час знижувало ціни у євровому еквіваленті, але з 2025 року цей тренд знову змінився – вартість пішла вгору.
Хоча українці відомі своєю винахідливістю та швидкою адаптацією – купують менше, обирають дешевші аналоги або переходять на сезонні продукти – така ситуація не може тривати вічно.
